Рыболовный клуб "Рось"

Хит Парад — Колебалок — 2015 год.

55Колебалка, априори, является самой универсальной приманкой. Почему? — спросите Вы.  А потому-что, никому не секрет, что ее можно провести во всех горизонтах воды, будто дно, средние слоя, или даже к примеру кастмастер и не только он, проведенный у самой поверхности.

Еще с давних времен, колебалка, была первой и основной приманкой спиннингистов — блеснильщиков, их вытачивали с разных металлов, делали из ложок, и все что создавало блеск, под водой тем самым привлекая хищника.

Но в наше время блесна сильно эволюционировала, и в этом наверняка виноваты, отчасти, наши Японские друзья, со своей аре-форелью.

Но на ряду западных производителей, есть и наши очень конкурентоспособные фирмы.

И так дорогие друзья, хочу вашему вниманию предоставить, все то что у меня не плохо работало, в прошедшем 2015 году, и сработало не однократно, те хиты которые постоянно со мной в сумке ( кошельке).

Юрий Вознюк.

Подробнее на Форуме тут

Штрафи за порушення правил рибальства планується значно підвищити.

OLYMPUS DIGITAL CAMERAЯк повідомляє Державне агенство рибного господарства, воно виступає за суттєве посилення відповідальності при порушенні правил рибальства. Держрибагентство підготувало проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду». Відповідно до запропонованих змін, сума штрафів  за незаконне зайняття рибним промислом підвищується з 100-200 неоподаткованих мінімумів (1700-3400 грн) до 2 тис. – 5 тис. (34 тис. – 85 тис. грн.), а за діяння, що спричинили тяжкі наслідки – від 3400-6800 грн збільшується до 119 000-255 000 грн. У змінах до Закону надається чітке роз’яснення поняття тяжких наслідків як таких, що у 500 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто 8500 грн і більше.

Хит ПАРАД — Кренков за 2015-тый год!

1V3 Сезон закончился, перелистывая альбомы, нашел не много фоток с кренками, которые не плохо сработали в 15-том году, да и не только в нем, и раньше, они тоже приятно радовали, толе вера в некоторые из них, или уже зарекомендовавшие себя не первый год.

И так мой скромный хит-парад, именно по кренкам, будет еще много всего интересного.

Южный Буг, это уже традиция, уже несколько лет подряд, мы ездим на Буг за голавлем, очень красивая река, относительно рыбная, и тем более не очень и далеко от нас. В прошедшем году, выбрались 2-мя экипажами, в составе 5-ти человек.

Рыбалка была, очень интересной, в данной поездке, мы ловили больше всего рыбы именно на колебалки, но поставив проверенные воблера, они нас тоже не подвели.

Подробнее на форуме тут

Юрий Вознюк.

Звернення Держрибагенства до небайдужих громадян.

Держрибагенство звертається до громадськості із проханням не бути байдужими до збереження рибних ресурсів України та підтримати агентство в сьогоднішній відповідальний момент. Якщо Ви стали свідком правопорушення на водоймі, просимо повідомляти про такі факти за телефоном «гарячої» лінії: +38 (044) 486 – 44 – 59 — у робочі дні або за номером: +38 (044) 486 – 44 – 24 — у вихідні та святкові дні; писати повідомлення на електронну адресу: info@darg.gov.ua або в соціальну мережу Фейсбук Держрибагентства. Спільні зусилля Держрибагентства і громадськості дозволять забезпечити ефективний контроль на наших водоймах.

Держрибагенство України

15 грудня у Києві стартує набір до першого рибного патруля

NZ15 грудня Держрибагентство оголошує набір до рибного патруля міста Києва та Київської області. Збір анкет триватиме 30 днів. Рибні патрульні отримають змогу працювати у рибоохоронній службі якісно іншого ґатунку, пройти сучасну професійну підготовку та отримувати гідну заробітну платню.

До рибного патруля запрошують як чоловіків, так і жінок, з вищою освітою, задовільним рівнем здоров’я та фізичної підготовки. Перевагу отримають проактивні кандидати, які мають бажання долучитися до реформування галузі.

Голова Держрибагентства Ярема Ковалів зазначив: «Ключова проблема рибінспекції, яку ми ліквідували, це хабарництво та корумпованість. Тому при наборі у новий рибний патруль чекаємо патріотів з повним неприйняттям корупції та щирим бажанням відродити галузь».

Для того, щоб взяти участь у конкурсі претенденти, перш за все, мають заповнити онлайн-анкету, що вже доступна на сайті відомства, або власноруч заповнити паперову версію і подати її особисто до кадрової комісії, починаючи з 15 грудня. Повний пакет документів, можна подати до 15 січня, інформація щодо графіка роботи комісії та інші деталі конкурсу будуть доступні на сайті Держрибагентства з 15 грудня.

Держрибагентство проводитиме конкурс максимально відкрито та прозоро і запрошує представників ЗМІ та громадських організацій бути присутніми на відборі та кадровому конкурсі. Для цього потрібно подати відповідну заявку до секретаря конкурсної комісії.

Член конкурсної комісії із набору рибного патруля, начальник відділу кадрового забезпечення АПК та оформлення нагород Мінагрополітики Ірина Гнутова повідомила: «Відбір включає 4 етапи: психологічне тестування, перевірка фізичної підготовки, в тому числі і плавання, медичне обстеження. Також буде співбесіда з кадровою комісією у складі представників Держрибагентства, Мінагрополітики, психологів, а також незалежних HR-спеціалістів». Проходження такого відбору для кандидатів є добровільним і передує проходженню основного конкурсу на посаду держслужбовця.

Після проходження конкурсу майбутні рибні патрульні розпочнуть навчання. Підготовчий курс включає основи іхтіології та гідрології, профільне законодавство, володіння зброєю, керування плавзасобами, дронами та іншим технічним оснащенням, а також фізичну підготовку. Після його завершенні патрульних чекають іспити.

Держрибагентство вважає створення рибного патруля і забезпечення належної системи контролю на водоймах базисом для всіх подальших змін та реформ рибної галузі. Проект запуску служби у Києві та області є пілотним, найближчим часом його досвід буде використано в масштабах всієї країни. Паралельно Держрибагентством буде здійснюватися ліквідація діючих територіальних управлінь охорони, використання і відтворення водних біоресурсів відповідно до постанови КМУ від 30.09.2015 №894 «Питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства» від 30.09.2015.

Джерело Мінагрополітики

Попередні результати розподілу квот на використання водних біоресурсів на 2016 рік

Тут ви можете ознайомитись з кількістю та видами риб які дозволила (має дозволити) держава до вилову. У Вінницькій області під роздачу попадають акваторії річки Південний Буг, та Дністровське водосховище. Дивись таблицю за посиланням, в низу таблиці є відповідні  ярлики.

Квоти на спеціальне використання водних біоресурсів у внутрішніх водоймах, водосховищах та в морі на 2016 рік.

В 2016 році в Україні з’явиться сертифікат походження риби.

ulЗменшити кількість браконьєрської риби в Україні допоможе запровадження обов’язкового сертифікату походження риби. Про це Голова Держрибагентства Ярема Ковалів заявив в ефірі радіостанції «Голос столиці». 

«Відповідний сертифікат дозволить налагодити точну систему звітності щодо вилову водних біоресурсів. Запровадження документу не дозволить рибі, яку виловили браконьєри, потрапляти у торгові точки. Адже насправді ми не знаємо точної кількості виловленої риби у внутрішніх водоймах і морях. Систему сертифікації риби необхідно докорінно змінювати та створювати нову, яка допоможе простіше працювати промисловикам та забезпечить належний контроль держави за виловом риби», — наголосив Ярема Ковалів.

За його словами, невдовзі в Україні почне діяти рибний патруль та запровадження в Україні електронної системи моніторингу суден і звітності щодо кількості виловленої риби. «У цьому напрямі ведуться переговори з Естонією та Норвегією щодо надання Україні технічної донорської допомоги», — підкреслив Голова Держрибагенства.

Довідково:

Відповідний сертифікат стане обов’язковим в Україні в 2016 році і дозволить відстежувати походження кожної партії вилучених водних біоресурсів з моменту вилову до надходження у роздрібний продаж. Сертифікат походження риби (повна назва – сертифікат підтвердження законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування) міститиме інформацію  щодо суб’єкту господарської діяльності, назви водойми, де було здійснено лов, дати вилову,  кількості виловленої риби тощо.

Аналогічна практика успішно функціонує в  країнах  Європейського Союзу та направлена на боротьбу з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (ННН-рибальство) як одним з негативних факторів, що впливає на сталість запасів риби та водних біоресурсів у природних водоймах.

Джерело Мінагрополітики

 

Рибний патруль – перший крок в перезавантаженні рибної галузі

pat«… Новітні технології  та обладнання  дозволять вибудувати на водоймі якісно нову систему контролю. Наприклад, в Київській області   рибоохорона сьогодні використовує  катери потужністю переважно у 50 кінських сил, нові матимуть — 150. Вони економніше споживатимуть пальне і в той же час розвиватимуть швидкість до 70  км на годину.  Кількість  суден  буде різною для кожної з  областей — в «пілотній» Київській ми розраховуємо мати 15. Це дозволить  одночасно проводити оперативні заходи  на 4-х катерах і охопити   велику площу  акваторії.   Використання дронів     дозволить раціональніше  використовувати технічний та людський ресурс.  В середньому ширина річки — 2 кілометри, водосховища — 10. За допомогою дрону із радіусом охоплення  в 4 км рибні патрульні зможуть швидко та ефективно відслідковувати  інформацію на водоймі, не витрачаючи час на те, щоб дістатися з одного берега на інший…»

Повний перезапуск органів рибоохорони та створення рибного патруля є базисом для реформ із відновлення рибного господарства України. Про це йдеться у статті Голови Держрибагентства Яреми Коваліва на сайті  РБК Україна

Заборона вилову риби на зимувальних ямах.

осіньУ правилах рибальства є пункт щодо заборони рибальства на зимувальних ямах, але між тим мало хто розуміє, що означає термін «зимувальна яма». Існує думка що найглибше місце на водоймі або річці і є зимувальною ямою, однак це не зовсім так.

Сам термін «зимувальна яма» з’явився в 19 столітті. Спочатку так називали місця скупчення риби взимку на річках. Оскільки найчастіше ці місця знаходилися на досить великих глибинах, їх і назвали зимувальними ямами. Вже тоді, спостерігаючи за варварським винищенням риби на таких ділянках, почали замислюватися про їх охорону.

Починаючи з 50-х років 20 століття в нашій країні ввели заборону на вилов риби в межах цих місць на зимові місяці. Тоді ж були визначені основні зимувальні ями на великих річках. Тут скупчення риби взимку, дійсно, розташовуються на ямах. Але далеко не всяка яма на річці стає зимувальною. Виявляється, глибина не є головною умовою для накопичення і зимівлі риби на річках. Необхідно, щоб біля дна була зона із сповільненою круговою течією. У таких місцях риба достатньою мірою забезпечена киснем. У той же час їй не треба витрачати багато енергії на опір течії.

Приблизно в ці ж роки на великих озерах були відзначені масові вилови риби взимку, особливо ляща. Вони відбувалися не щороку, але зазвичай на одних і тих же місцях. Зазвичай після таких виловів неводом улови на даній водоймі значно падали в продовж декількох послідуючих років. Щоб запобігти цим негативним наслідкам, такі місця на водоймах (за аналогією з річками) також почали називати зимувальними ямами і ввели заборону на вилов взимку.

На відміну від річок ці зимувальні ями не є найглибшими точками на водоймі.

Як правило, вони розташовуються на пологих звалах або в невеликих поглибленнях дна серед рівного плато. У більшості випадків характерною рисою даних місць є тверде, що не замулене дно.

Такі скупчення риб характерні лише для деяких водойм, де на цих місцях утворюються умови набагато більш сприятливі, ніж в цілому по водоймі.

У більшості ж водойм умови для зимівлі риб більш-менш однакові і таких виражених зимувальних ям немає. Максимальних глибин в озерах риба намагається уникати, оскільки там частіше накопичується вуглекислий газ.

До теперішнього часу місця розташування більшості зимувальних ям були визначені після багаторічних спостережень і збору інформації інспекцією рибоохорони.

Раніше вважалося, що риба на ямах просто лягає штабелями на дно і впадає в анабіоз, проте подальші спостереження показали, що насправді риба, хоча і зосередилася, але продовжує повільно пересуватися, причому рух йде, як правило, з центру скупчення до краю ( і навпаки). З цього випливає, що таким чином забезпечуються рівні умови для всіх особин у зграї.

Деякі види при цьому продовжують досить активно харчуватися, наприклад лящ і язь. При цьому вся зграя може змінювати місце своєї дислокації після виснаження кормів на даній ділянці.

Шановні рибалки Вінничини, Вінницярибоохорона доводить до вашого відома Наказ про заборону вилову риби на зимувальних ямах в області в період 2015-2016 років.

Детальніше тут

 

Ярема Ковалів назвав масштаби корупції в органах рибоохорони.

Я Ковалів

Я. Ковалів

Діюча рибінспекція є частиною браконьєрства та роками займалася здирництвом з рибалок. За певну плату вона забезпечувала рибалкам неофіційне право на вилов риби, в тому числі  в заборонені періоди та в заборонених місцях. Щорічний тіньовий ринок «хабарів», що їх отримувала рибінспекція, сягав кількох десятків мільйонів гривень. Про це Голова Держрибагентства Ярема Ковалів повідомив на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі 26 жовтня 2015.

«Більше 3 тис човнів зараз здійснюють промисловий вилов в Україні. Ми неодноразово чули від громадських активістів і рибалок про те, що йдуть тотальні побори. Для того, щоб човен вийшов на воду треба сплатити неформально від 500 до 2 тис грн., залежно від періоду і місця. Проста математика говорить, яка це масштабна проблема в межах України», – заявив під час брифінгу Ковалів.

Він додав, що забезпечення належної системи контролю на водоймах – запуск рибного патруля є основою реформування рибного господарства. Без її запровадження не запрацює жодна з розроблених реформ, включаючи дерегуляцію,  стимулювання інвестицій та аквакультури.

«30 вересня Кабміном схвалена повна ліквідація органів рибоохорони в Україні і створення нового рибного патруля. Відповідна реформа передбачає рішучі і безкомпромісні антикорупційні заходи, завдяки їм ми отримаємо  новий  орган з якісно іншими принципами і стандартами роботи. В першу чергу це новий персонал, відібраний на основі відкритого конкурсного відбору, люди  незаплямовані корупцією. З високою мотивацією, ті, хто по-справжньому вболіває за галузь. Це сучасне технічне оснащення та системи моніторингу, кращий закордонний досвід», — зазначив Голова відомства.

За словами Коваліва, загальна чисельність персоналу в новому рибному патрулі  буде меншою, проте кількість оперативних співробітників збільшено із сьогоднішніх 500 інспекторів до 800-1000 рибних патрульних. Завдяки оптимізації держава зможе підняти заробітну плату інспекторам із сьогоднішніх 1,5 тисяч до 4-6 тисяч гривень.

«В новому рибному патрулі адміністративного персоналу буде менше, а реальних оперативників «на воді» — вдвічі більше. Простий приклад, у  нас сьогодні 27 теруправлінь, в кожному є спеціаліст по боротьбі з корупцією. І жодного зафіксованого випадку корупції за 3 роки. Питання, чому держава витрачає кошти своїх платників  податків на оплату праці  співробітників з нульовим KPI? Звичайно, такий підхід  завжди продукує невдоволення тих кого звільняють. Але чи  сьогодні держава задоволена їх роботою?»,заявив Ярема Ковалів.

За його словами, подібний підхід до реорганізації  використовувала більшість країн,  що проходили реформування. Зокрема,  під час реформи правоохоронних органів у Грузії  з 85 тис співробітників за перші 2 роки звільнили 75 тис, загальна чисельність правоохоронців у Грузії сьогодні – 26 тисяч,  при цьому  якість сервісу і правоохоронної функції значно  підвищилася.

Ярема Ковалів зазначив,  що навіть з новим персоналом, але без хороших човнів та  іншої техніки, а також необхідного забезпечення паливно-мастильними матеріалами рибний патруль не зможе показати високі результати, тому Держрибагентство активно працює із іноземними донорами задля залучення фінансування на їх придбання.  Також ведуться переговори щодо  залучення європейських експертів до освітньої підготовки рибного патруля.

«Ми хочемо навчити наших нових патрульних сучасним методам роботи. Тому, вже в новому рибному патрулі, в першу чергу, в Києві та Київській області, де буде перший запуск, буде також закуплено сучасне нове обладнання. Ми залучили і зараз ведемо активні переговори з європейськими країнами для того, щоб наші працівники могли там пройти навчання, а працівники європейських країн поділилися з нами досвідом. Перший обмін досвідом відбудеться найближчим часом під час проведення семінарів в Румунії. Активно співпрацюємо в цьому напрямі з Естонською Республікою та Норвегією» — додав Ярема Ковалів.

За матеріалами Мінагрополітики