У правилах рибальства є пункт щодо заборони рибальства на зимувальних ямах, але між тим мало хто розуміє, що означає термін «зимувальна яма». Існує думка що найглибше місце на водоймі або річці і є зимувальною ямою, однак це не зовсім так.

Сам термін «зимувальна яма» з’явився в 19 столітті. Спочатку так називали місця скупчення риби взимку на річках. Оскільки найчастіше ці місця знаходилися на досить великих глибинах, їх і назвали зимувальними ямами. Вже тоді, спостерігаючи за варварським винищенням риби на таких ділянках, почали замислюватися про їх охорону.

Починаючи з 50-х років 20 століття в нашій країні ввели заборону на вилов риби в межах цих місць на зимові місяці. Тоді ж були визначені основні зимувальні ями на великих річках. Тут скупчення риби взимку, дійсно, розташовуються на ямах. Але далеко не всяка яма на річці стає зимувальною. Виявляється, глибина не є головною умовою для накопичення і зимівлі риби на річках. Необхідно, щоб біля дна була зона із сповільненою круговою течією. У таких місцях риба достатньою мірою забезпечена киснем. У той же час їй не треба витрачати багато енергії на опір течії.

Приблизно в ці ж роки на великих озерах були відзначені масові вилови риби взимку, особливо ляща. Вони відбувалися не щороку, але зазвичай на одних і тих же місцях. Зазвичай після таких виловів неводом улови на даній водоймі значно падали в продовж декількох послідуючих років. Щоб запобігти цим негативним наслідкам, такі місця на водоймах (за аналогією з річками) також почали називати зимувальними ямами і ввели заборону на вилов взимку.

На відміну від річок ці зимувальні ями не є найглибшими точками на водоймі.

Як правило, вони розташовуються на пологих звалах або в невеликих поглибленнях дна серед рівного плато. У більшості випадків характерною рисою даних місць є тверде, що не замулене дно.

Такі скупчення риб характерні лише для деяких водойм, де на цих місцях утворюються умови набагато більш сприятливі, ніж в цілому по водоймі.

У більшості ж водойм умови для зимівлі риб більш-менш однакові і таких виражених зимувальних ям немає. Максимальних глибин в озерах риба намагається уникати, оскільки там частіше накопичується вуглекислий газ.

До теперішнього часу місця розташування більшості зимувальних ям були визначені після багаторічних спостережень і збору інформації інспекцією рибоохорони.

Раніше вважалося, що риба на ямах просто лягає штабелями на дно і впадає в анабіоз, проте подальші спостереження показали, що насправді риба, хоча і зосередилася, але продовжує повільно пересуватися, причому рух йде, як правило, з центру скупчення до краю ( і навпаки). З цього випливає, що таким чином забезпечуються рівні умови для всіх особин у зграї.

Деякі види при цьому продовжують досить активно харчуватися, наприклад лящ і язь. При цьому вся зграя може змінювати місце своєї дислокації після виснаження кормів на даній ділянці.

Шановні рибалки Вінничини, Вінницярибоохорона доводить до вашого відома Наказ про заборону вилову риби на зимувальних ямах в області в період 2015-2016 років.

Детальніше тут