О писки завтра виправлю, бо вже не маю сили перечитувати.. javascript:emoticon(':evil:') слухай ТИ ,поперше:висловлюватись я вмію,друкую пока не швидко. но нічого.... по друге:флюрік 0.12 у вушка супер-пупер-доковських проходить льооооооооооохко.
Спінінг, берег "Подільський хижак - 2009"
Модератор: Vodan
Пи.Си. Док , учись хоч трохи висловлюватись! А не тільки рибу ловити і ноги "склєювати" пацієнтам (шутка)
О писки завтра виправлю, бо вже не маю сили перечитувати.. javascript:emoticon(':evil:') слухай ТИ ,поперше:висловлюватись я вмію,друкую пока не швидко. но нічого.... по друге:флюрік 0.12 у вушка супер-пупер-доковських проходить льооооооооооохко.
О писки завтра виправлю, бо вже не маю сили перечитувати.. javascript:emoticon(':evil:') слухай ТИ ,поперше:висловлюватись я вмію,друкую пока не швидко. но нічого.... по друге:флюрік 0.12 у вушка супер-пупер-доковських проходить льооооооооооохко.
Саня, ну не можна ж так серйозно все сприйматиDok писал(а): слухай ТИ ,поперше:висловлюватись я вмію,друкую пока не швидко. но нічого.... по друге:флюрік 0.12 у вушка супер-пупер-доковських проходить льооооооооооохко.
Я ж в дужках приписав - ШУТКА. А то пишеш "ТИ" та ше й великими буквами...А відносно головок, то Валєра теж не зміг перев"язатись на змаганнях:lol:
Ми просто флюрік перекусюємо зубами, він трошки розплющується, от і не заходить у вушко...Все буде добре, друзяко. Всьо сдєлаєм
Перечитав звіти Юри та Руслана і в пам’яті знову винирнула атмосфера змагань. Хочеться з кимось поділитись враженнями, а оскільки поруч рибацьких душ немає, вирішив накрапати свій звіт.
Отже – дебют дилетанта
На змагання хотів потрапити давно, але ніяк не міг наважитись, тай перед самими змаганнями постійно траплялись невідкладні справи. Не потрапив би і на ці змагання як би їх не перенесли на тиждень. На форумі домовляємось з Alex-ом про команду, вирішили що третього знайдемо на місці. Руслан запропонував підвезти з Вінниці до Лаврівки – все поки що складається чудово.
В суботу, вставши в 3,20, запарив чаю і зібравши монатки йду на швидкісний, автобуси так рано не ходять. В 5,30 в Вінниці на вокзалі, стою на привокзалці, оскільки в приміщеннях – грип, чекаю на Руслана. Через пару хвилин підходійшов Alex, знайомимось, розпитую в нього про правила змагань та про Лаврівку. Потім приїжджає Пайк-ліга у повному складі – знайомимось, завантажуємось і в дорогу.
Лаврівка зустрічає чудовим морозним ранком з інеєм на траві, спокійною водою на річці і невеликими клаптиками туману, що зависли над землею – фата моргана. Скільки знайомих облич, знайомих по форуму та фото переможців в риболовних журналах. Знайомих та одночасно нових, тому що аватари з форуму (тобто такі собі віртуальні образи) не співпадають з характерами реальних людей. Стільки дорослих людей, очі яких світяться від передчуття рибалки, змагань, що з захватом розповідають про снасті та з задоволенням копирсаютья в своїх та чужих приманках я ще не бачив. А я відчував себе таким самотнім – дурнем. А виявляється я нормальний. «мужик не, больной рыбалкой – больной мужик».
Третього нам з Alex шукати не прийшлось, його нам запропонував Костя П. – Віталій Іванович, шанований пенсіонер в очах якого теж проглядається вірус рибалки. Потрібна назва команди, пропоную «Зимородок». Dok підкалує, що мол пташка маленька, постійно синя тай літає низько, відповідаю що зате рибу ловить - назва приймається.
Жеребкуванням випадає мені першою зона С. Наслухався і начитався про цю зону багато, але основний зміст – що рибу там ловити потрібно вміти. А я на Бугу взагалі ловити не вмію, мені б корчі Рову. Спробую. Alex подивившись мою коробку з силіконом сказав, що це не мікра і видав по парі робочих кольорів таких бздюшок, що на нігті розміщуються. Стаю в 5 сектор – старт… Десь на десятому закиданні чіткий тичок, підсікаю в пустоту. Далі нуль, заміна приманок ні до чого не приводить. Суддя ходить туди-сюди, мерзне і сумує - в зоні тихо. Другий старт з 11 сектора. Руслан каже що сектор хороший, але я не можу добитись і покльовки. Втішає, що більшості такий же результат, але ось поруч беруть одного окуня, другого, третього – а в мене нуль, значить рибу я ловити не вмію. Починаються моральна паніка, ну як тут можна щось зловити коли ти вже не ловиш, а із заздрістю дивишся, як ловлять інші. Третій старт намагався опанувати себе і щось зловити – марно. Із зони повертався з хреновим настроєм. Alex та Віталій Іванович з рибою – один я як лох. Проте спортивна злість і азарт змагань вже запав душу і я вже розумів, що навіть, як що завершу ці змагання з трьома бубликам, це не останні мої змагання.
Обід. Розклались під машиною, по 50 гр. за знайомство, ділимось враженнями… Alex , щойно пройшов зону А, куди я йду на наступний тур і консультував де ловити, на що і як. Потрібно ловити на мікроджиг, що ж чіпляю видану бздюшку на 2гр. голову і на старт.
Заспокійливе подіяло, тому нервозності у рухах менше, піддивляюсь як виконують проводки сусіди, пробую повторювати. Сашко, Dok, видно знайшов точку з якої періодично смикає окунців. Обходжу його і стаю в центральних секторах. На одній з проводок легесенькій тюк, і окунець затремтів на жилці. Клюнув в 3-х метрах від мене, тому рефлекторно висмикую його з води, згадую що я на змаганнях, опускаю назад у воду і вичерпую підсакою. Є!!! Суддя!!! Зважування – 35гр., монстр, але ж є… Все, хвилювання як рукою зняло, вже не дратують крики сусідів, що звуть суддю, тепер можна ловити… Наступний старт в мене з цього ж сектору №7 в якому обловився. Обходжу кущ з іншого боку і починаю планомірне обчісування точки, дрочу бздюшку, начебто виходить. Тюк, є, евід приємно напрягається – це вже не 35 гр. Блискавкою промайнуло, що мабуть щучка і зараз зріже монку, адже повідка немає. Пробую форсувати, але на прискореннях риба вмикає фрикціон, проте здається швидко, підводжу – окунь, непоганий. В підсак, повертаюсь щоб покликати суддю, хлопець стоїть ззаду і все бачив, коментує, – заліковий окунь. Фотографую окунця в підсаку, суддя пропонує сфотографувати мене з окунем. 416 гр. – стаю тимчасовим лідером в зоні. Третій старт почав з кінця зони і поступово повертався назад до центру. За декілька хвилин до кінця старту на бздюшку сідає щука, мотає головою, пробую форсувати викачуючи але вона вивертається і зрізає приманку. От зараза, в ній не менше 0,5кг було, як би взяв був би лідером зони. Але якби – не рахується. За кущем хтось тягне мілкоту яка стрибає на хвості, витягує, - суддя!! Бабах – кінець старту. Виходжу з води, йду до машин і бачу як Сашко, Dok колише щучку в підсаку, чекаючи на суддю – встиг. Він перемагає в зоні. Alex приходить з зони Б з двома хвостами, Віталій Іванович з зони С – з 0.
Наступного дня зона Б. В Олександра – С, Віталій Іванович – не приїхав. Ну що ж маємо гарантований команді ще один бублик. Стартую з 12 сектору, не подобається він мені, відразу навпроти стоянки машин і натовпу який щойно розійшовся – ну яка тут може бути риба. Йду в кінець, де вчора ловили щуку, а зря. Пополоскавши 2-й предатор, не можу перекинути Буг своїм шести футовим, щука мовчить тому починаю переходити до початку зони. Десь біля 10-го беру окунця на 75гр. і потім обриваю другу бздюшку робочого кольору, більше в мене такої немає, пробую інші кольори, не хоче. Другий старт з 4-го, сектору. Ну і мілина… Під протилежним берегом починається яма, з якої щойно хлопці, що приїхали на шашлик витягнули кілограмового судака, але я туди не докину. Але на мілині хтось жахає малька. Тут і 1гр. багато буде – ставлю вертушку власного рукоблудства, лонг в 000 – пару проводок, тьоп - є щучка 125гр. Йдучи по мілині, стаю навпроти ями, намагаюсь докинути – марно. Бовть-бовть-бовть – це Олег А. повертається на свою точку і стає в 5-ти метрах від мене. Обертаюсь все вірно, між нами прапорець. 3-тій старт, повертаюсь до центру зони на старе місце. Проводка, хтось висне і через пару секунд схід, щучка. Повторюю – не бере. Ставлю фішхантер і з русла витягую щучку на 270гр- не пам’ятаю точно. Майже одночасно зве суддю Олег і хтось з перших секторів. Пішла щука. Пробую впросити, ту що клювала раніше – не хоче.
Згадую про кінець зони де ловили щуку вчора, біжу туди – вже зайнято. На табличці стоїть Андрій і в метрі від прапорця Олег А., пробую всунутись на натоптане місце між ними – не дозволяють, спорити не став – повертаюсь назад вмовляти щуку що вже клювала. Поки бігав туди сюди, двічі проходив 12 сектор, який майже ніхто не обловлював. Бабах! Кінець.
Вже після фінішу перемацуючи та випробовуючи чужі спінінги дістаю Кінгфішером Олесандра з 12 сектору стограмового окунця. Чого ж я не став тут раніше – пролітає думка, яку озвучує Андрій.
В результаті маємо 9-те командне місце, з 3-ма бубликами на рахунку.
Але, головне те, що познайомився з багатьма гарними людьми, бажання змагатись тільки посилилось, так що ще побачимось…
Отже – дебют дилетанта
На змагання хотів потрапити давно, але ніяк не міг наважитись, тай перед самими змаганнями постійно траплялись невідкладні справи. Не потрапив би і на ці змагання як би їх не перенесли на тиждень. На форумі домовляємось з Alex-ом про команду, вирішили що третього знайдемо на місці. Руслан запропонував підвезти з Вінниці до Лаврівки – все поки що складається чудово.
В суботу, вставши в 3,20, запарив чаю і зібравши монатки йду на швидкісний, автобуси так рано не ходять. В 5,30 в Вінниці на вокзалі, стою на привокзалці, оскільки в приміщеннях – грип, чекаю на Руслана. Через пару хвилин підходійшов Alex, знайомимось, розпитую в нього про правила змагань та про Лаврівку. Потім приїжджає Пайк-ліга у повному складі – знайомимось, завантажуємось і в дорогу.
Лаврівка зустрічає чудовим морозним ранком з інеєм на траві, спокійною водою на річці і невеликими клаптиками туману, що зависли над землею – фата моргана. Скільки знайомих облич, знайомих по форуму та фото переможців в риболовних журналах. Знайомих та одночасно нових, тому що аватари з форуму (тобто такі собі віртуальні образи) не співпадають з характерами реальних людей. Стільки дорослих людей, очі яких світяться від передчуття рибалки, змагань, що з захватом розповідають про снасті та з задоволенням копирсаютья в своїх та чужих приманках я ще не бачив. А я відчував себе таким самотнім – дурнем. А виявляється я нормальний. «мужик не, больной рыбалкой – больной мужик».
Третього нам з Alex шукати не прийшлось, його нам запропонував Костя П. – Віталій Іванович, шанований пенсіонер в очах якого теж проглядається вірус рибалки. Потрібна назва команди, пропоную «Зимородок». Dok підкалує, що мол пташка маленька, постійно синя тай літає низько, відповідаю що зате рибу ловить - назва приймається.
Жеребкуванням випадає мені першою зона С. Наслухався і начитався про цю зону багато, але основний зміст – що рибу там ловити потрібно вміти. А я на Бугу взагалі ловити не вмію, мені б корчі Рову. Спробую. Alex подивившись мою коробку з силіконом сказав, що це не мікра і видав по парі робочих кольорів таких бздюшок, що на нігті розміщуються. Стаю в 5 сектор – старт… Десь на десятому закиданні чіткий тичок, підсікаю в пустоту. Далі нуль, заміна приманок ні до чого не приводить. Суддя ходить туди-сюди, мерзне і сумує - в зоні тихо. Другий старт з 11 сектора. Руслан каже що сектор хороший, але я не можу добитись і покльовки. Втішає, що більшості такий же результат, але ось поруч беруть одного окуня, другого, третього – а в мене нуль, значить рибу я ловити не вмію. Починаються моральна паніка, ну як тут можна щось зловити коли ти вже не ловиш, а із заздрістю дивишся, як ловлять інші. Третій старт намагався опанувати себе і щось зловити – марно. Із зони повертався з хреновим настроєм. Alex та Віталій Іванович з рибою – один я як лох. Проте спортивна злість і азарт змагань вже запав душу і я вже розумів, що навіть, як що завершу ці змагання з трьома бубликам, це не останні мої змагання.
Обід. Розклались під машиною, по 50 гр. за знайомство, ділимось враженнями… Alex , щойно пройшов зону А, куди я йду на наступний тур і консультував де ловити, на що і як. Потрібно ловити на мікроджиг, що ж чіпляю видану бздюшку на 2гр. голову і на старт.
Заспокійливе подіяло, тому нервозності у рухах менше, піддивляюсь як виконують проводки сусіди, пробую повторювати. Сашко, Dok, видно знайшов точку з якої періодично смикає окунців. Обходжу його і стаю в центральних секторах. На одній з проводок легесенькій тюк, і окунець затремтів на жилці. Клюнув в 3-х метрах від мене, тому рефлекторно висмикую його з води, згадую що я на змаганнях, опускаю назад у воду і вичерпую підсакою. Є!!! Суддя!!! Зважування – 35гр., монстр, але ж є… Все, хвилювання як рукою зняло, вже не дратують крики сусідів, що звуть суддю, тепер можна ловити… Наступний старт в мене з цього ж сектору №7 в якому обловився. Обходжу кущ з іншого боку і починаю планомірне обчісування точки, дрочу бздюшку, начебто виходить. Тюк, є, евід приємно напрягається – це вже не 35 гр. Блискавкою промайнуло, що мабуть щучка і зараз зріже монку, адже повідка немає. Пробую форсувати, але на прискореннях риба вмикає фрикціон, проте здається швидко, підводжу – окунь, непоганий. В підсак, повертаюсь щоб покликати суддю, хлопець стоїть ззаду і все бачив, коментує, – заліковий окунь. Фотографую окунця в підсаку, суддя пропонує сфотографувати мене з окунем. 416 гр. – стаю тимчасовим лідером в зоні. Третій старт почав з кінця зони і поступово повертався назад до центру. За декілька хвилин до кінця старту на бздюшку сідає щука, мотає головою, пробую форсувати викачуючи але вона вивертається і зрізає приманку. От зараза, в ній не менше 0,5кг було, як би взяв був би лідером зони. Але якби – не рахується. За кущем хтось тягне мілкоту яка стрибає на хвості, витягує, - суддя!! Бабах – кінець старту. Виходжу з води, йду до машин і бачу як Сашко, Dok колише щучку в підсаку, чекаючи на суддю – встиг. Він перемагає в зоні. Alex приходить з зони Б з двома хвостами, Віталій Іванович з зони С – з 0.
Наступного дня зона Б. В Олександра – С, Віталій Іванович – не приїхав. Ну що ж маємо гарантований команді ще один бублик. Стартую з 12 сектору, не подобається він мені, відразу навпроти стоянки машин і натовпу який щойно розійшовся – ну яка тут може бути риба. Йду в кінець, де вчора ловили щуку, а зря. Пополоскавши 2-й предатор, не можу перекинути Буг своїм шести футовим, щука мовчить тому починаю переходити до початку зони. Десь біля 10-го беру окунця на 75гр. і потім обриваю другу бздюшку робочого кольору, більше в мене такої немає, пробую інші кольори, не хоче. Другий старт з 4-го, сектору. Ну і мілина… Під протилежним берегом починається яма, з якої щойно хлопці, що приїхали на шашлик витягнули кілограмового судака, але я туди не докину. Але на мілині хтось жахає малька. Тут і 1гр. багато буде – ставлю вертушку власного рукоблудства, лонг в 000 – пару проводок, тьоп - є щучка 125гр. Йдучи по мілині, стаю навпроти ями, намагаюсь докинути – марно. Бовть-бовть-бовть – це Олег А. повертається на свою точку і стає в 5-ти метрах від мене. Обертаюсь все вірно, між нами прапорець. 3-тій старт, повертаюсь до центру зони на старе місце. Проводка, хтось висне і через пару секунд схід, щучка. Повторюю – не бере. Ставлю фішхантер і з русла витягую щучку на 270гр- не пам’ятаю точно. Майже одночасно зве суддю Олег і хтось з перших секторів. Пішла щука. Пробую впросити, ту що клювала раніше – не хоче.
Згадую про кінець зони де ловили щуку вчора, біжу туди – вже зайнято. На табличці стоїть Андрій і в метрі від прапорця Олег А., пробую всунутись на натоптане місце між ними – не дозволяють, спорити не став – повертаюсь назад вмовляти щуку що вже клювала. Поки бігав туди сюди, двічі проходив 12 сектор, який майже ніхто не обловлював. Бабах! Кінець.
Вже після фінішу перемацуючи та випробовуючи чужі спінінги дістаю Кінгфішером Олесандра з 12 сектору стограмового окунця. Чого ж я не став тут раніше – пролітає думка, яку озвучує Андрій.
В результаті маємо 9-те командне місце, з 3-ма бубликами на рахунку.
Але, головне те, що познайомився з багатьма гарними людьми, бажання змагатись тільки посилилось, так що ще побачимось…
без коментариев 
Валентине, спасибі за суперський звіт 
Ти дуже вдало почав свій поступ у риболовному спорті (як мені здається...), принаймні я, після перших змагань - зарікся, що ніколи більше не прийматиму участі в такому "лохотроні"...
Щоправда, то був 2004 чи 2005 рік, мікрухи ще не було... І підліток Женя Ободянський зловив 3 чи 4 окуні із сектора, який я щойно покинув...
Причому так по-піжонськи, що я почувався конченим лохом
Що поробиш - "час лікує душу", але нашу спільну, спортивно-рибальську, "заразу" викорінити не може...
Приємно буде побачитись на наступних турнірах.
Ти дуже вдало почав свій поступ у риболовному спорті (як мені здається...), принаймні я, після перших змагань - зарікся, що ніколи більше не прийматиму участі в такому "лохотроні"...
Щоправда, то був 2004 чи 2005 рік, мікрухи ще не було... І підліток Женя Ободянський зловив 3 чи 4 окуні із сектора, який я щойно покинув...
Причому так по-піжонськи, що я почувався конченим лохом Що поробиш - "час лікує душу", але нашу спільну, спортивно-рибальську, "заразу" викорінити не може...
Приємно буде побачитись на наступних турнірах
.Кращий човен - зі шкури браконьєра, татуюваннями всередину.
) 
-
Ободянский
- Сообщения: 1063
- Зарегистрирован: 16 фев 2007, 22:55
- Откуда: Винница
- Контактная информация:
Соревнований ждал, честно готовился...и прос... . Обо всем по порядку.
За несколько ночей подготовил все необходимое,зарядил приманки, ну вроде бы готов.
Утро, прибываем на место проведения соревнований. Жребий на ближайшие два дня идет тянуть Фишер, как капитан команды. Мне достаёться С зона....
Старт. Стартовый сектор очень даже неплохой, стараясь не нашуметь занимаю исходную позицию. Десяток забросов микрой не приносят никакого результата, ну что ж, переходим на *тяжелую артиллерию*, немного поупражнявшися в метании тяжелых весов
на меткость и дальность, покидаю свой стартовый сектор в поисках лучшей жизни. Смена приманок, мест не дает ничего.Первый час в нашей зоне поймана лишь одна рыбка, ой тоскливо.. В перерыве перекидываюсь парой слов с Балабановым, у него тоже ни тычка.
Час второй . ПОШЛА РЫБА. Выстрел, старт, у меня один из самых хороших секторов, и глубина под берегом,и обраточка крутит, и кустик нависает, песня, а не сектор... Изо всех сил пытаюсь поймать рыбку, уйти от нуля. Второй час тоже коту под хвост, ни поклёвки... А в протоколе уже
потихонечку появляються записи, у кого одна, у кого две рыбки, мало конечно, но они есть. Закуриваю, пытаюсь понять, что я делаю не так. Решаю пойти на то место, где никогда, ни на одной рыбалке у меня не было ни поклёвочки. Вот такое нестандартное решение. Только только поудобнее устроился, наметил направление заброса, и тут вопль *Судья* в исполнении Букина меня если честно немного напугал...В Михайлевке пяток ворон точно получили разрыв сердца.
Ну поймал, ну зачем же так орать, спрашиваеться? Делаю заброс, пусто, втрой заброс, вроде бы чё то тыкнуло под самым бережком, или показалось? Проверяю, еще заброс, проводка в том же ритме, оборот, два оборота, оборот...ТЮК...., подсечка, подсак летит навстречу окуню быстрее пули. В подсак родимого, теперь моя очередь, короткий окрик *Судья*, и последний, как по волшебству являеться передо мной, с весами и протоколом, первая запись есть. От нуля ушел. Меняю сектор, так как понимаю, что эта рыба тут скорее всего исключение, нежели правило. Удаеться занять сектор в котором ловил Зонюк, очень перспективный сектор. Заброс, второй, пятый...и тут происходит поклёвка, дерзкая, уверенная, поклёвка голодной рыбы, но, увы эта рыба оказалась слишком хитрой, на крючек не села...
Меняю цвет, вес...Заброс в чуть выше этого места, падение поклевка, есть!!!! В активе уже две рыбки. Немного половив еще в этом секторе, решаю уйти в конец зоны и составить компанию Максу Балабанову, который стоит в полном одиночестве. Занимаю свободный полусектор, несколько забросов туды-сюды, обидный сход , ракета, финиш.Прикидываю в уме своё место, кажись третий...Яремчук с баранкой, Руслан вроде бы тоже, еще кто то с баранкой, короче говоря,жить можно. Практически в начале зоны догоняю судью, заглядываю в протокол...ёпт..у Яремчука рыбка весом в 300 с копейками грамм..щучка.
Руслан тоже с рыбой, но меня не достаёт.. Вот тебе и третий... Хотя четвертый, это тоже неплохо, правда, хотелось бы лучше..
Второй этап. Зона А. По сравнению с *С*, рыбы-ВАГОН.Стартую с 11-го сектора, заброс вдоль берега, насколько позволяют размеры полусектра. Потяжка с той стороны , подсечка, фрикцион уверенно сдает несколько метров шнура. Щука!! Это именно она. Спиннинг вниз, гашу свечку, еще один кружочек, вроде бы уморилась, подвожу к подсачеку,на глазок грамм 500-600, приманка в морде сидидит нормально, и за пару сантиметров до подсачека, едва уловимым движением щука вытрушивает приманку,уходит в родную стихию, оставив на прощание лиш облачко мути.
Ах какая досада, это ж такой бонус был... Ну ладно, времени еще вагон, через несколько забросов достаю окушка, затем еще через парочку забросов еще одного, и все,халява кончилась. Меняю сектор, облавливаю несколько перспективных точек, но судя по качеству вытоптанного комыша делать тут нечего,
Ту рыбу которую не поймали, попросту распугали.Финиш первого часа. Созваниваюсь с Фишером и Виталиком. Сашка с рыбой, а вот Виталик в зоне С пока с баранкой. Обмениваемся инфой, что как и где.Фишер дает мне одну очень полезную наколочку, относительно одного места. Следующий час посвящаю именнно этой точке, облавливаю ее со всех сторон. Зарабатываю около пяти поклёвок, два среза и бонусную щучку весом в 285гр.Выстрел финиш второго старта. Третий старт. Пытаюсь еще что то поймать, закрепить неплохую позицию, которую занимал, но увы и ах, судак на пятьсот с лишним грамм сбрасывает меня на одно место вниз... В итоге я третий. Снимаю шляпу перед ДОКом, который просто порвал зону, 8 хвостов!!!! Молодец. А у нас в команде первая баранка... В зоне *С* Виталик так и не смог поймать рыбу.Жалко, конечно, но ничего не поделаеш.
Третий этап. Третий этап. Многие команды с баранками, то есть шансы побороться за медальки еще есть. В командном списке мы идем под номером 5. Значит при определённом стечении обстоятельств можно будет дотянуться до бронзы. Так как борьба за первое и второе место идет между командой *Мастер+*, и *Успех*. По баллам они ушли очень далеко, их не достать. Короткая прогулка всей командой в А зону. Туда сегодня идет Виталик, зона рыбная надо попытаться выжать все что можно и нельзя.Фишер сегодня попадает в зону *С*, тоже не сахар.Раскладываем спиннинги, добираю из базовой коробки резины, ну, вроде бы все. Занимаю свой стартовый сектор, со слов Виталика, и Саши очень уловистый. Ну хоть тут повезло. Бах!!! Полетели, пчелы мед собирать. Через несколько минут слышу окрик *Судья*, потом еще раз кто то позвал судью. У меня пока тихо. Меняю вес, цвет, и т.д. НИФИГА. Нету тут рыбы, или же она просто пассивна, или...сколько бы этих *или* не было, все равно нужно ее поймать. Поторчав в стартовом секторе для приличия еще минут 10, ухожу в верхний край зоны, микруха не приносит ничего, ставлю больший вес, и начинаю бросать под тот берег, в надежде сбить щучку из коряжника. Пусто. Смена сектора, пусто.. Бах! Финиш первого часа. Фишер размочился, Виталик с баранкой.. Плохо дело. Второй старт. Очень сладкое место, именно тут мы с Русланом и ДОКом очень неплохо ловили окуней, вернее будет сказать, ловили они, я больше наблюдал, за ними, отрабатывал другие приманки, микру в тот день не ставил. Ну значит занимаю сектор, хотя понимаю, что всю активную рыбу тут уже сняли за вчерашний день. Извращался как только мог, и проводка, и вес, и приманки фирмы *СС* в воду бросал, все тщетно. Выбили значит тут полосатого. Роюсь в коробке ставлю джиг головку, которая меня всегда выручала. Всегда на нее была поклёвка, и неважно (ну практически) какая там приманка, вот фартовая джига, и все тут.
Один заброс, второй *Тык-тык*, подсечка-ПУСТО...а ведь сидел мерзавец!!!!! Выматываю быстро шнур, и вижу что ГОЛОВКА ЕСТЬ, крючка нету, сломался.... Жаль, очень жаль.. Перевязываемся, и в бой! 11, 12, 13, сектор.... Ноль..Ни тычка. Решаю уйти на край зоны,практически в самый конец, ловлю там окуня, краем глаза замечаю что Валера из *Пайк-лиги* вытоптал камыш в соседнем полусекторе, нашумел там, и ничего не поймав ушел. Запоминаю это место, до финиша еще минут 40-50... Вернусь туда позже, Смещаюсь обратно в 13-й сектор, и пытаюсь там поймать рыбу. Переставляюсь на большую приманку, в надежде поймать что то большее, чем 30-ти граммовый полосатик. Методично минут 10 бомблю под тот берег. на одной из проводок чекая поклёвка. 
Спиннинг в дулю...Срочно отпускаю фрикцион, жу--жууууу...Ах какая приятная мелодия. Этот экземпляр явно не килушная щучка.. несколько раз выбираю шнур, пытаясь *качать* рыбу спиннингом. И вдруг резкая лёгкость в руках...спиннинг уже не гнеться, шнур лежит на воде
как то неестественно. Обрезала...Обрезала собака!!!!
Сматываю шнур, мысленно пообещав этой мамке поговорить с ней после соревнований. Так, остаеться минут двадцать. Судья подтверждает моё предположение. Все, пора двигать в этот полусектор. Прихожу, захожу в сектор очень тихо, стараясь не нашуметь, Заброс, второй, третий, ТЫК, быстрое вываживание, и окунь в подсаке, заброс-пусто, следующий заброс поклевка, практически в ногах, и я успел увидеть окуня, он вылетел за приманкой практически на берег,но вовремя опомнившись виртуозно развернулся и рванул на глубину. ТЫ ЕСТЬ, и подумал я, и на следующем забросе снимаю еще одного окушка. Три хвоста. Заброс- тычек, заброс- пусто, потом еще один тычек, и выстрел. Все, конец третьего тура, и соревнований.Пошла рыбалка в конце этапа...Так протупить весь третий тур..не увидеть элементарного...Я это смог.
Большое спасибо прежде всего спонсорам соревнований, за щедрые призы. Давно такого не было. Спасибо судьям, которые появлялись по первому зову, соперникам, за борьбу до конца.
За несколько ночей подготовил все необходимое,зарядил приманки, ну вроде бы готов.
Утро, прибываем на место проведения соревнований. Жребий на ближайшие два дня идет тянуть Фишер, как капитан команды. Мне достаёться С зона....
Старт. Стартовый сектор очень даже неплохой, стараясь не нашуметь занимаю исходную позицию. Десяток забросов микрой не приносят никакого результата, ну что ж, переходим на *тяжелую артиллерию*, немного поупражнявшися в метании тяжелых весов
на меткость и дальность, покидаю свой стартовый сектор в поисках лучшей жизни. Смена приманок, мест не дает ничего.Первый час в нашей зоне поймана лишь одна рыбка, ой тоскливо.. В перерыве перекидываюсь парой слов с Балабановым, у него тоже ни тычка.
Час второй . ПОШЛА РЫБА. Выстрел, старт, у меня один из самых хороших секторов, и глубина под берегом,и обраточка крутит, и кустик нависает, песня, а не сектор... Изо всех сил пытаюсь поймать рыбку, уйти от нуля. Второй час тоже коту под хвост, ни поклёвки... А в протоколе уже
потихонечку появляються записи, у кого одна, у кого две рыбки, мало конечно, но они есть. Закуриваю, пытаюсь понять, что я делаю не так. Решаю пойти на то место, где никогда, ни на одной рыбалке у меня не было ни поклёвочки. Вот такое нестандартное решение. Только только поудобнее устроился, наметил направление заброса, и тут вопль *Судья* в исполнении Букина меня если честно немного напугал...В Михайлевке пяток ворон точно получили разрыв сердца.
Ну поймал, ну зачем же так орать, спрашиваеться? Делаю заброс, пусто, втрой заброс, вроде бы чё то тыкнуло под самым бережком, или показалось? Проверяю, еще заброс, проводка в том же ритме, оборот, два оборота, оборот...ТЮК...., подсечка, подсак летит навстречу окуню быстрее пули. В подсак родимого, теперь моя очередь, короткий окрик *Судья*, и последний, как по волшебству являеться передо мной, с весами и протоколом, первая запись есть. От нуля ушел. Меняю сектор, так как понимаю, что эта рыба тут скорее всего исключение, нежели правило. Удаеться занять сектор в котором ловил Зонюк, очень перспективный сектор. Заброс, второй, пятый...и тут происходит поклёвка, дерзкая, уверенная, поклёвка голодной рыбы, но, увы эта рыба оказалась слишком хитрой, на крючек не села...
Меняю цвет, вес...Заброс в чуть выше этого места, падение поклевка, есть!!!! В активе уже две рыбки. Немного половив еще в этом секторе, решаю уйти в конец зоны и составить компанию Максу Балабанову, который стоит в полном одиночестве. Занимаю свободный полусектор, несколько забросов туды-сюды, обидный сход , ракета, финиш.Прикидываю в уме своё место, кажись третий...Яремчук с баранкой, Руслан вроде бы тоже, еще кто то с баранкой, короче говоря,жить можно. Практически в начале зоны догоняю судью, заглядываю в протокол...ёпт..у Яремчука рыбка весом в 300 с копейками грамм..щучка.
Руслан тоже с рыбой, но меня не достаёт.. Вот тебе и третий... Хотя четвертый, это тоже неплохо, правда, хотелось бы лучше..Второй этап. Зона А. По сравнению с *С*, рыбы-ВАГОН.Стартую с 11-го сектора, заброс вдоль берега, насколько позволяют размеры полусектра. Потяжка с той стороны , подсечка, фрикцион уверенно сдает несколько метров шнура. Щука!! Это именно она. Спиннинг вниз, гашу свечку, еще один кружочек, вроде бы уморилась, подвожу к подсачеку,на глазок грамм 500-600, приманка в морде сидидит нормально, и за пару сантиметров до подсачека, едва уловимым движением щука вытрушивает приманку,уходит в родную стихию, оставив на прощание лиш облачко мути.
Ах какая досада, это ж такой бонус был... Ну ладно, времени еще вагон, через несколько забросов достаю окушка, затем еще через парочку забросов еще одного, и все,халява кончилась. Меняю сектор, облавливаю несколько перспективных точек, но судя по качеству вытоптанного комыша делать тут нечего, Ту рыбу которую не поймали, попросту распугали.Финиш первого часа. Созваниваюсь с Фишером и Виталиком. Сашка с рыбой, а вот Виталик в зоне С пока с баранкой. Обмениваемся инфой, что как и где.Фишер дает мне одну очень полезную наколочку, относительно одного места. Следующий час посвящаю именнно этой точке, облавливаю ее со всех сторон. Зарабатываю около пяти поклёвок, два среза и бонусную щучку весом в 285гр.Выстрел финиш второго старта. Третий старт. Пытаюсь еще что то поймать, закрепить неплохую позицию, которую занимал, но увы и ах, судак на пятьсот с лишним грамм сбрасывает меня на одно место вниз... В итоге я третий. Снимаю шляпу перед ДОКом, который просто порвал зону, 8 хвостов!!!! Молодец. А у нас в команде первая баранка... В зоне *С* Виталик так и не смог поймать рыбу.Жалко, конечно, но ничего не поделаеш.
Третий этап. Третий этап. Многие команды с баранками, то есть шансы побороться за медальки еще есть. В командном списке мы идем под номером 5. Значит при определённом стечении обстоятельств можно будет дотянуться до бронзы. Так как борьба за первое и второе место идет между командой *Мастер+*, и *Успех*. По баллам они ушли очень далеко, их не достать. Короткая прогулка всей командой в А зону. Туда сегодня идет Виталик, зона рыбная надо попытаться выжать все что можно и нельзя.Фишер сегодня попадает в зону *С*, тоже не сахар.Раскладываем спиннинги, добираю из базовой коробки резины, ну, вроде бы все. Занимаю свой стартовый сектор, со слов Виталика, и Саши очень уловистый. Ну хоть тут повезло. Бах!!! Полетели, пчелы мед собирать. Через несколько минут слышу окрик *Судья*, потом еще раз кто то позвал судью. У меня пока тихо. Меняю вес, цвет, и т.д. НИФИГА. Нету тут рыбы, или же она просто пассивна, или...сколько бы этих *или* не было, все равно нужно ее поймать. Поторчав в стартовом секторе для приличия еще минут 10, ухожу в верхний край зоны, микруха не приносит ничего, ставлю больший вес, и начинаю бросать под тот берег, в надежде сбить щучку из коряжника. Пусто. Смена сектора, пусто.. Бах! Финиш первого часа. Фишер размочился, Виталик с баранкой.. Плохо дело. Второй старт. Очень сладкое место, именно тут мы с Русланом и ДОКом очень неплохо ловили окуней, вернее будет сказать, ловили они, я больше наблюдал, за ними, отрабатывал другие приманки, микру в тот день не ставил. Ну значит занимаю сектор, хотя понимаю, что всю активную рыбу тут уже сняли за вчерашний день. Извращался как только мог, и проводка, и вес, и приманки фирмы *СС* в воду бросал, все тщетно. Выбили значит тут полосатого. Роюсь в коробке ставлю джиг головку, которая меня всегда выручала. Всегда на нее была поклёвка, и неважно (ну практически) какая там приманка, вот фартовая джига, и все тут.
Один заброс, второй *Тык-тык*, подсечка-ПУСТО...а ведь сидел мерзавец!!!!! Выматываю быстро шнур, и вижу что ГОЛОВКА ЕСТЬ, крючка нету, сломался....
Жаль, очень жаль.. Перевязываемся, и в бой! 11, 12, 13, сектор.... Ноль..Ни тычка. Решаю уйти на край зоны,практически в самый конец, ловлю там окуня, краем глаза замечаю что Валера из *Пайк-лиги* вытоптал камыш в соседнем полусекторе, нашумел там, и ничего не поймав ушел. Запоминаю это место, до финиша еще минут 40-50... Вернусь туда позже, Смещаюсь обратно в 13-й сектор, и пытаюсь там поймать рыбу. Переставляюсь на большую приманку, в надежде поймать что то большее, чем 30-ти граммовый полосатик. Методично минут 10 бомблю под тот берег. на одной из проводок чекая поклёвка. Спиннинг в дулю...Срочно отпускаю фрикцион, жу--жууууу...Ах какая приятная мелодия. Этот экземпляр явно не килушная щучка.. несколько раз выбираю шнур, пытаясь *качать* рыбу спиннингом. И вдруг резкая лёгкость в руках...спиннинг уже не гнеться, шнур лежит на водекак то неестественно. Обрезала...Обрезала собака!!!!
Сматываю шнур, мысленно пообещав этой мамке поговорить с ней после соревнований. Так, остаеться минут двадцать. Судья подтверждает моё предположение. Все, пора двигать в этот полусектор. Прихожу, захожу в сектор очень тихо, стараясь не нашуметь, Заброс, второй, третий, ТЫК, быстрое вываживание, и окунь в подсаке, заброс-пусто, следующий заброс поклевка, практически в ногах, и я успел увидеть окуня, он вылетел за приманкой практически на берег,но вовремя опомнившись виртуозно развернулся и рванул на глубину. ТЫ ЕСТЬ, и подумал я, и на следующем забросе снимаю еще одного окушка. Три хвоста. Заброс- тычек, заброс- пусто, потом еще один тычек, и выстрел. Все, конец третьего тура, и соревнований.Пошла рыбалка в конце этапа...Так протупить весь третий тур..не увидеть элементарного...Я это смог.Большое спасибо прежде всего спонсорам соревнований, за щедрые призы. Давно такого не было. Спасибо судьям, которые появлялись по первому зову, соперникам, за борьбу до конца.
Леска никогда не порвется, если вы договоритесь с рыбой не делать резких движений и соблюдать обоюдную осторожность при вываживании.
Старший Балабанов ради интереса перещитал места в зонах некоторых спортсменов , если бы в зачет шли чисто штуки, а не вес+хвост.
Если мне не изменяет память первая пятерка в личке выглядела бы так
1. Антонюк
2.Балабанов
3. Митров
4. Процюк
5.Стаценко или Ободянский.
Дальше не помню. Если найду эту бумажку, пополню список.
Если мне не изменяет память первая пятерка в личке выглядела бы так
1. Антонюк
2.Балабанов
3. Митров
4. Процюк
5.Стаценко или Ободянский.
Дальше не помню. Если найду эту бумажку, пополню список.
Леска никогда не порвется, если вы договоритесь с рыбой не делать резких движений и соблюдать обоюдную осторожность при вываживании.
Андрію, НАХ потрібні ці підрахунки?
Я пропустив останнє засідання Клубу... Мабуть пропустив щось важливе, раз тут зявилась твоя фраза про "хвости" без маси риби... Краєм одного вуха чув про бажання деяких спортсменів перейти на підрахунок результатів змагань по кілкості хвостів... Не більше того - лише чув... Мені дуже не сподобалась ця ідея Поки я не кандидат в Збірну - не хочу "пісюна лімонити" А коли стану таким кандидатом (хоч, до мого сорому - не мрію про це) - то на відборах, змагатимусь саме за цим принципом. І тренуватимусь до відборів і світової арени - саме за ним...
Знаю, що Саня Фішер підтримує "ідею з хвостами" - прапор в руки (в самому хорошому розумінні слова)... Можливо і ти її підтримуєш (і тобі прапор в руки - у хорошому розумінні слова)... Але, я цю думку не підтримую категорично... Маю свої аргументи, але не в цій гілці слід обговорювати такі питання.
Щоб було хоч трохи обєктивно - запитаймо у наших збірників і кандидатів у збірну:
"- Хлопці! А що ви ОБЄКТИВНО думаєте про такий спосіб підрахунку?"
Юрій або Шурік, при потребі можуть розділити тему або створити нову для обговорення цього питання... Якщо в цьому є необхідність.
Бля! Андрію, ну мені НІХ не зрозуміло, який ЙУХ це дасть нам 
Обєктивно - я не бачу в цьому жодного раціонального зерна: на світовій арені ловлять форель, а не звичних нам хичаків... Що будемо робити із завданням Федерації "Популяризувати риболовний спорт?.."
Та після такої популяризації, "новоприбулі" риболови, якщо вони будуть, скажуть: "Хай по такому спорту кінь катається! Я прийшов, шмальнув у "С" зоні 4 рибини загальною масою під 2,5 кг або й більше, але якийсь риболов, із довгою зимовою вудочкою, зловив пять окунчиків по 30 грам і опустив мене
Це лише емоції, а не аргументи (повір - є й аргументи).
Свій пост можу "знести" в будь-який момент. Проте думку свою не зміню - якщо ми перейдемо на систему підрахунку хвостів на внутрішніх змаганнях, то нічогісінько не виграємо.
Але збірники - можуть відбиратись саме за таким принципом... Чомуб і ні
Я може і не правий
Я пропустив останнє засідання Клубу... Мабуть пропустив щось важливе, раз тут зявилась твоя фраза про "хвости" без маси риби...
Краєм одного вуха чув про бажання деяких спортсменів перейти на підрахунок результатів змагань по кілкості хвостів... Не більше того - лише чув... Мені дуже не сподобалась ця ідея Поки я не кандидат в Збірну - не хочу "пісюна лімонити" А коли стану таким кандидатом (хоч, до мого сорому - не мрію про це) - то на відборах, змагатимусь саме за цим принципом. І тренуватимусь до відборів і світової арени - саме за ним... Знаю, що Саня Фішер підтримує "ідею з хвостами" - прапор в руки (в самому хорошому розумінні слова)... Можливо і ти її підтримуєш (і тобі прапор в руки - у хорошому розумінні слова)... Але, я цю думку не підтримую категорично... Маю свої аргументи, але не в цій гілці слід обговорювати такі питання.
Щоб було хоч трохи обєктивно - запитаймо у наших збірників і кандидатів у збірну:
"- Хлопці! А що ви ОБЄКТИВНО думаєте про такий спосіб підрахунку?"
Юрій або Шурік, при потребі можуть розділити тему або створити нову для обговорення цього питання... Якщо в цьому є необхідність.
Бля! Андрію, ну мені НІХ не зрозуміло, який ЙУХ це дасть нам
Обєктивно - я не бачу в цьому жодного раціонального зерна: на світовій арені ловлять форель, а не звичних нам хичаків... Що будемо робити із завданням Федерації "Популяризувати риболовний спорт?.."Та після такої популяризації, "новоприбулі" риболови, якщо вони будуть, скажуть: "Хай по такому спорту кінь катається! Я прийшов, шмальнув у "С" зоні 4 рибини загальною масою під 2,5 кг або й більше, але якийсь риболов, із довгою зимовою вудочкою, зловив пять окунчиків по 30 грам і опустив мене
Це лише емоції, а не аргументи (повір - є й аргументи).
Свій пост можу "знести" в будь-який момент. Проте думку свою не зміню - якщо ми перейдемо на систему підрахунку хвостів на внутрішніх змаганнях, то нічогісінько не виграємо.
Але збірники - можуть відбиратись саме за таким принципом... Чомуб і ні
Я може і не правий
Кращий човен - зі шкури браконьєра, татуюваннями всередину.