Огромные Поздравления ПОБЕДИТЕЛЯМ!!!
Большая благодарность Организаторам соревнований и Всем участникам .
Особенно как для Меня и думаю для Всех остальных участников соревновани, Борьба была интерестной,азартной и осбенно ПОУЧИТЕЛЬНОЙ.Я думаю что Все зделали для Себя Выводы.
Все кто попал в первую десятку,можно сказать уже знали этот водоем.Но не в этом я бы хотел объяснить мой провал на этих соревнованиях.
В первую Очередь - это мое халатное,по другому не могу назвать,
отношение и неуважение к водоему.Неправильно подобраные снасти привели к огромному сходу рыбы.Это стоячая вода,глубины,более теплый климат.Еще такое когда щука брала практически содна ,это очень много рыбы,мелкой щуки,основной корм для которой является бычок и т.д.
Все это интерестно и поучительно.
Спиннинг берег. II Чемпионат Одесской обл.
Модератор: Vodan
Можливості поїхати на Кубок Одеської області я зрадів як дитина. По-перше - давно не "виступав", а бажання все зростало; по-друге - розумів, що зберуть одесити дуже сильну "тусню", можливо не слабшу, ніж на майбутньому Кубку України (на який я не пройду за рейтингом), а це дасть змогу черпанути багато спортивного досвіду; по-третє - виникло бажання поюзати чужі "стадіони"...
Напередодні виїзду, ми прийняли рішення взяти із собою, до Барабою, Зонюка Олександра (багатьом добре відомого суддю спінінгових змагань) з метою мати ще одні очі, вуха та руки. Виїхали десь о шостій ранку, після того як в мою робочу "Сузуку" були завантажені наші пожитки...
Дорога пройшла спокійно. Даїшників правда багато... Мимоволі народились асоціації, за якими ці "гаїсті" хлопці були схожі на хижу рибу: стоять - за опорами мостів, в "бочагах", "обратках", на крутих і пологих, дальніх і ближніх бровках... Причому - на ближніх стоять активні, вони динамічно реагують на зміну гри у "приманки", особливо, якщо вона повязана із зміною напрямку руху по межі течії і "стояка", або зміною швидкості проводки... Ті що стояли на дальній бровці були виваженими - вони спокійно спостерігали за рухливими приманками через окуляр "Візиру" не забуваючи нажимати на кнопочку...
Одного разу на нашу приманку теж покусився якийсь "миршавенький окунець", бо вона йому здаолась занадто проворною, але коли швидкість проводки стала більш спокійною, він її проігнорував. Вихід видався холостим...
Доїхали добре.
Тепла зустріч з організаторами - Петом Антоновичем, Кирилом Івановичем та знайомими і не дуже учасниками підняли бойовий дух на найвищий рівень. Попереду тренування.
Озеро Барабой - не таке уже й велике... Але вітряна погода зробила його дуже непривітним - високі хвилі, темна вода і холод не давали надії на нестримний кльов риби...
Ми розмістились в одному із будиночків - умови проживання були достатньо зручними.
Десь о 15-00 (може й помиляюсь) - стартувало двогодинне тренування. До його початку визначились хто які приманки ганяє. Моїм завданням було відпрацювати "свої" мінохи, слаги, "ложки" і силікон.
Перші 45 хвилин - не мав ні покльовки (воблери, слаги і "ложки" не працювали). Потім я поставив червяка з активним хвостом від берклі і піймав першу щучку. Ну от - перша приманка знайдена. Потім поставив іншу - заробив покльовку (щуку дістав) і один сход (далі цю приманку називатиму "Х"). Приманка виявилась перспективною... Вирішив пробігтись по зоні змагань (а тренувався я у зоні "С"). Для себе відмітив, що зона дуже різноманітна... Спортсмени ловили і на силікон, і успішно твічили мінноу.
Після тренування запитань було більше, ніж відповідей. Всі нормально обловились, перші враження показали, що щука ловилась локально і виходами - значить буде важко (багато чого обумовить жеребкування).
Для себе я окреслив зо два десятки перспективних приманок: фліпери від менс у двох найбільших розмірах; червяк берклі; предатор 1; копитця - самі малі і більшичкі; приманка "Х"; грас-міноу від екогер; ріпери да-мікі; пара твістерів менс та релакс. Основні кольри - білий, зелений і шартрез, масло та фіолет. Із воблерів - рапала оригінал (найменший), тіні магалон, ріджі 56 (плаваючий і тонучий), сумарі від тіємко, камсін від Зіп-бейтс.
Перший етап.
Перший старт.
Сергій, як капітан нажеребкував мені, для старту зону "С" сектори для старту - 55, 27 та 3. До старту насилу встиг добігти, при цьому забув у машині свій номер (60). Серце вискакувало, у висках колотило, руки тряслись - не від хвилювання, а від півторакілометрового кросу при всій викладці... Тільки причепив приманку - старт!
Зі старту, десь із 4-5 проводки зеленого фліпера - дістаю щучку і розпечатую протокол. Ну слава Богу!
Щучка погризла ріпера на шматки... Причепив білого - через пару проводок ще одна.
Подзвонив Зонюк Саша, повідомив, що Олег Вирезуб "скирдує" на кислотне копитце. Я причепив не кислотне а шартрез, довів майже до берега, шнур уже входив у воду вертикально - чую є! Вийняв на берег третю!
Чіпляю Рапалу оригінала, бо Павло Федянін у 56 секторі затвічив одну, потім другу... Пару проводок - і умене є!
Потім хвилин 5 - нічого, до фінішу 7-8 хвилин, значить пора зміститись вліво - там сектор не полосканий.
Заходжу, ... мілководдя. Ставлю рапалу, проводка - тичок. Міняю на білий фліпер - сидить (це пята за перший час!)
Фініш...
Другий старт.
27 сектор - з помосту мені не сподобався (на тренуванні з нього не ловилось). Біжу на початок зони у дванадцятий сектор, де вчора був кльов (у мене). Вітер в "харю" і кльову немає. Зміщаюсь до середини, 14-й вільний - стаю...
Шартрез провокував щуку на покльовки, але завершувалось усе відкусами хвостів. Другий старт з чотирма покльовками і нулем. Я дуже пошкодував, що не застосував таємної і обкатаної у Лаврівці "конструкції" монтажу приманки. Але розумна мисля приходить опосля...
Третій старт.
Знаю, що рулить "пиво з перцем". Тому у третьому секторі стартую з правильного кольору предатора. Немає нічого - летю в 13-14. В 13 Паша Гірич, я займаю 14. З першої проводки знімаю щуку, приходить суддя важити, а в Павла уже теж є щука в садку - на 10 г важча. Потім знову порожні покльовки, зрізи хвостів, а Павло дістає ще 2 чи 3 штуки і має 2 чи три сходи.
Фініш. У мене 6 штук. Жалкую про невдалий третій старт і провалений другий. Доходять слухи, що Павло Федятін таки дістав "монстра" на 2,1 кг.
В підсумку - я шостий чи сьомий в зоні. Могло, звичайно ж, бути і краще, але я був задоволений і тим.
Вечір пройшов у перебиранні силікону. Олег Вирезуб - справжній аналітик. Він дуже чітко для себе моделював віртуальні ситуації і підбирав приманки. Я це розумів, але вирішив, що того набору, який маю, мені вистачить і на другий і на третій етапи. Я потім зрозумів, що був не правий - так думати - це плисти по течії до фінішу з дуже малою швидкістю...
Другий етап.
Перший старт.
Двадцять перший сектор. Я відразу намацав рибу і розпечатав протокол. Ловив на копитце. Тут же вправлялись зі своїми снастями Женя із Запоріжжя і Свириденко із Києва. Причому Олексій нас всіх обловив на масляного, хамелеонистого предатора.
Другий старт.
56 сектор це далеко від 21, але я все ж таки встиг добігти і зайняти котрийсь із кльових з номерами від 22 до 26 (клювало у них добре). Риба знову пішла... Я думав, що тут ловиться найкраще, дамба - мовчала, тільки лівіше - також кликали суддів, але там без "чобіт по шию" мені робити нІчого... Рулили кислота, масло, шартрез. Закінчував у 21 секторі - нащупав де стоїть небита щука, це добре...
Третій старт.
З 36 сектора - вже ближче до 21... Добіг, але у 22. Двадцять перший зайняв одесит. Ситуація була така, що і сам не гам і комусь - понятне діло... Ну я, звичайно, поки він приманки перечіплював, дістав з 21-го дві щуки. Але ж нагліти не хотів...
В результаті 7 хвостів і думка, що нормально (у Свириденка 9 чи 10)... Але ж ходять слухи, що це не та кількість, щоб попасти в першу половину списку, бо в перших секторах "В" зони ловили до двадцяти штук... Мля, таки да! Пісец!
Третій етап.
Зона "А" - знаю, що з рибою там хреновато. Працюють останні 10 секторів, а добре працюють - останні 5-6... Перед стартом розговорились з Мітюричем він повідав про успішну ловлю "на вильоті" семиграмовим кастмастером. Позичив у Зонюка і я такого, з рідним гачком... в облом було поміняти на "нормального" овнера або "каматузу".
Перший старт з 49 сектора. Зміщаємось до упора вправо, мені дістався 54. Нічогенький такий сектор. Дістаю окуня (95 грам), знову розпечатую протокол зони, потім дістає щуку Костя, Петро, хлопці зліва - вихід почався. Бачу, що хлопці косять, а в мене більше не клює. Ставлю кастмастера - на вильті дві чіткі покльовки і два сходи. Жопа! Другий старт з сьомого сектора. Рибу не знайшов... А ще вітер зірвався шквальний... Дійти я зміг до 36 сектора. Риби не піймав, покльовок не мав...
Третій старт з 27 сектора. Відразу ж біжу в кінець зони. З-під носа у Жені із Запоріжжя вихватую вільний 46 чи 47 сектор. На одній із проводок здер зі щуки луску - стояла під бровкою, але клювати не хотіла. Окуня не видрочив...
Розумію, що зона в цьому етапі з нулями, але ж і у мене тільки один миршавенький окунець
.
Отаке
.
Попри несприятливе становище у турнірній таблиці, я дуже задоволений поїздкою - досвід отримав колосальний. Спасибі організаторам
.
Да,
Після змагань, на пірсі біля нашого будиночку Олег Вирезуб скирдував щуку... На приманку, яку я назвав "Х". Він сказав просто, "Юра - це сама крута приманка на щуку в цей день, а я її не кидав на змаганнях..."
Що я міг сказати Олегові, я відкрив її на тренуванні, дав йому перед змаганнями одну штуку, а сам на змаганнях теж ні одного разу нею не скористався...
Щуку з пірса вона дійсно викошувала!
От і думай тепер.
Оскільки мої головні висновки були висвітлені постом вище - дозвольте опус завершити...
Удачі всім.
Напередодні виїзду, ми прийняли рішення взяти із собою, до Барабою, Зонюка Олександра (багатьом добре відомого суддю спінінгових змагань) з метою мати ще одні очі, вуха та руки. Виїхали десь о шостій ранку, після того як в мою робочу "Сузуку" були завантажені наші пожитки...
Дорога пройшла спокійно. Даїшників правда багато... Мимоволі народились асоціації, за якими ці "гаїсті" хлопці були схожі на хижу рибу: стоять - за опорами мостів, в "бочагах", "обратках", на крутих і пологих, дальніх і ближніх бровках... Причому - на ближніх стоять активні, вони динамічно реагують на зміну гри у "приманки", особливо, якщо вона повязана із зміною напрямку руху по межі течії і "стояка", або зміною швидкості проводки... Ті що стояли на дальній бровці були виваженими - вони спокійно спостерігали за рухливими приманками через окуляр "Візиру" не забуваючи нажимати на кнопочку...
Одного разу на нашу приманку теж покусився якийсь "миршавенький окунець", бо вона йому здаолась занадто проворною, але коли швидкість проводки стала більш спокійною, він її проігнорував. Вихід видався холостим...
Доїхали добре.
Тепла зустріч з організаторами - Петом Антоновичем, Кирилом Івановичем та знайомими і не дуже учасниками підняли бойовий дух на найвищий рівень. Попереду тренування.
Озеро Барабой - не таке уже й велике... Але вітряна погода зробила його дуже непривітним - високі хвилі, темна вода і холод не давали надії на нестримний кльов риби...
Ми розмістились в одному із будиночків - умови проживання були достатньо зручними.
Десь о 15-00 (може й помиляюсь) - стартувало двогодинне тренування. До його початку визначились хто які приманки ганяє. Моїм завданням було відпрацювати "свої" мінохи, слаги, "ложки" і силікон.
Перші 45 хвилин - не мав ні покльовки (воблери, слаги і "ложки" не працювали). Потім я поставив червяка з активним хвостом від берклі і піймав першу щучку. Ну от - перша приманка знайдена. Потім поставив іншу - заробив покльовку (щуку дістав) і один сход (далі цю приманку називатиму "Х"). Приманка виявилась перспективною... Вирішив пробігтись по зоні змагань (а тренувався я у зоні "С"). Для себе відмітив, що зона дуже різноманітна... Спортсмени ловили і на силікон, і успішно твічили мінноу.
Після тренування запитань було більше, ніж відповідей. Всі нормально обловились, перші враження показали, що щука ловилась локально і виходами - значить буде важко (багато чого обумовить жеребкування).
Для себе я окреслив зо два десятки перспективних приманок: фліпери від менс у двох найбільших розмірах; червяк берклі; предатор 1; копитця - самі малі і більшичкі; приманка "Х"; грас-міноу від екогер; ріпери да-мікі; пара твістерів менс та релакс. Основні кольри - білий, зелений і шартрез, масло та фіолет. Із воблерів - рапала оригінал (найменший), тіні магалон, ріджі 56 (плаваючий і тонучий), сумарі від тіємко, камсін від Зіп-бейтс.
Перший етап.
Перший старт.
Сергій, як капітан нажеребкував мені, для старту зону "С" сектори для старту - 55, 27 та 3. До старту насилу встиг добігти, при цьому забув у машині свій номер (60). Серце вискакувало, у висках колотило, руки тряслись - не від хвилювання, а від півторакілометрового кросу при всій викладці... Тільки причепив приманку - старт!
Зі старту, десь із 4-5 проводки зеленого фліпера - дістаю щучку і розпечатую протокол. Ну слава Богу!
Щучка погризла ріпера на шматки... Причепив білого - через пару проводок ще одна.
Подзвонив Зонюк Саша, повідомив, що Олег Вирезуб "скирдує" на кислотне копитце. Я причепив не кислотне а шартрез, довів майже до берега, шнур уже входив у воду вертикально - чую є! Вийняв на берег третю!
Чіпляю Рапалу оригінала, бо Павло Федянін у 56 секторі затвічив одну, потім другу... Пару проводок - і умене є!
Потім хвилин 5 - нічого, до фінішу 7-8 хвилин, значить пора зміститись вліво - там сектор не полосканий.
Заходжу, ... мілководдя. Ставлю рапалу, проводка - тичок. Міняю на білий фліпер - сидить (це пята за перший час!)
Фініш...
Другий старт.
27 сектор - з помосту мені не сподобався (на тренуванні з нього не ловилось). Біжу на початок зони у дванадцятий сектор, де вчора був кльов (у мене). Вітер в "харю" і кльову немає. Зміщаюсь до середини, 14-й вільний - стаю...
Шартрез провокував щуку на покльовки, але завершувалось усе відкусами хвостів. Другий старт з чотирма покльовками і нулем. Я дуже пошкодував, що не застосував таємної і обкатаної у Лаврівці "конструкції" монтажу приманки. Але розумна мисля приходить опосля...
Третій старт.
Знаю, що рулить "пиво з перцем". Тому у третьому секторі стартую з правильного кольору предатора. Немає нічого - летю в 13-14. В 13 Паша Гірич, я займаю 14. З першої проводки знімаю щуку, приходить суддя важити, а в Павла уже теж є щука в садку - на 10 г важча. Потім знову порожні покльовки, зрізи хвостів, а Павло дістає ще 2 чи 3 штуки і має 2 чи три сходи.
Фініш. У мене 6 штук. Жалкую про невдалий третій старт і провалений другий. Доходять слухи, що Павло Федятін таки дістав "монстра" на 2,1 кг.
В підсумку - я шостий чи сьомий в зоні. Могло, звичайно ж, бути і краще, але я був задоволений і тим.
Вечір пройшов у перебиранні силікону. Олег Вирезуб - справжній аналітик. Він дуже чітко для себе моделював віртуальні ситуації і підбирав приманки. Я це розумів, але вирішив, що того набору, який маю, мені вистачить і на другий і на третій етапи. Я потім зрозумів, що був не правий - так думати - це плисти по течії до фінішу з дуже малою швидкістю...
Другий етап.
Перший старт.
Двадцять перший сектор. Я відразу намацав рибу і розпечатав протокол. Ловив на копитце. Тут же вправлялись зі своїми снастями Женя із Запоріжжя і Свириденко із Києва. Причому Олексій нас всіх обловив на масляного, хамелеонистого предатора.
Другий старт.
56 сектор це далеко від 21, але я все ж таки встиг добігти і зайняти котрийсь із кльових з номерами від 22 до 26 (клювало у них добре). Риба знову пішла... Я думав, що тут ловиться найкраще, дамба - мовчала, тільки лівіше - також кликали суддів, але там без "чобіт по шию" мені робити нІчого... Рулили кислота, масло, шартрез. Закінчував у 21 секторі - нащупав де стоїть небита щука, це добре...
Третій старт.
З 36 сектора - вже ближче до 21... Добіг, але у 22. Двадцять перший зайняв одесит. Ситуація була така, що і сам не гам і комусь - понятне діло... Ну я, звичайно, поки він приманки перечіплював, дістав з 21-го дві щуки. Але ж нагліти не хотів...
В результаті 7 хвостів і думка, що нормально (у Свириденка 9 чи 10)... Але ж ходять слухи, що це не та кількість, щоб попасти в першу половину списку, бо в перших секторах "В" зони ловили до двадцяти штук... Мля, таки да! Пісец!
Третій етап.
Зона "А" - знаю, що з рибою там хреновато. Працюють останні 10 секторів, а добре працюють - останні 5-6... Перед стартом розговорились з Мітюричем він повідав про успішну ловлю "на вильоті" семиграмовим кастмастером. Позичив у Зонюка і я такого, з рідним гачком... в облом було поміняти на "нормального" овнера або "каматузу".
Перший старт з 49 сектора. Зміщаємось до упора вправо, мені дістався 54. Нічогенький такий сектор. Дістаю окуня (95 грам), знову розпечатую протокол зони, потім дістає щуку Костя, Петро, хлопці зліва - вихід почався. Бачу, що хлопці косять, а в мене більше не клює. Ставлю кастмастера - на вильті дві чіткі покльовки і два сходи. Жопа! Другий старт з сьомого сектора. Рибу не знайшов... А ще вітер зірвався шквальний... Дійти я зміг до 36 сектора. Риби не піймав, покльовок не мав...
Третій старт з 27 сектора. Відразу ж біжу в кінець зони. З-під носа у Жені із Запоріжжя вихватую вільний 46 чи 47 сектор. На одній із проводок здер зі щуки луску - стояла під бровкою, але клювати не хотіла. Окуня не видрочив...
Розумію, що зона в цьому етапі з нулями, але ж і у мене тільки один миршавенький окунець
.Отаке
.Попри несприятливе становище у турнірній таблиці, я дуже задоволений поїздкою - досвід отримав колосальний. Спасибі організаторам
.Да,
Після змагань, на пірсі біля нашого будиночку Олег Вирезуб скирдував щуку... На приманку, яку я назвав "Х". Він сказав просто, "Юра - це сама крута приманка на щуку в цей день, а я її не кидав на змаганнях..."
Що я міг сказати Олегові, я відкрив її на тренуванні, дав йому перед змаганнями одну штуку, а сам на змаганнях теж ні одного разу нею не скористався...
Щуку з пірса вона дійсно викошувала!
От і думай тепер
.Оскільки мої головні висновки були висвітлені постом вище - дозвольте опус завершити...
Удачі всім
.
Последний раз редактировалось Yurez 27 мар 2009, 06:29, всего редактировалось 1 раз.
Кращий човен - зі шкури браконьєра, татуюваннями всередину.
-
Ободянский
- Сообщения: 1063
- Зарегистрирован: 16 фев 2007, 22:55
- Откуда: Винница
- Контактная информация:
як багатєнно буков!!! зараз читатимемо! 
-
Ободянский
- Сообщения: 1063
- Зарегистрирован: 16 фев 2007, 22:55
- Откуда: Винница
- Контактная информация:
Женя, пишу специально для тебя, чтоб ты не напрягался - на пирсе я кидал Х-совую приманку, но ее никто не видел. А вообще с пирса щучка кушала все без разбора, наверное знала что соревнования уже закончились.Ободянский писал(а):дочитав-супер! заново все пережива про приманку ХХХ це ще треба буде поговорити
-
Саня-Fisher
- Сообщения: 567
- Зарегистрирован: 10 май 2007, 21:45
- Откуда: Винница
Ключова фраза "Думай!", а не приманка "Х". Я б на цьому дійсно зупинився і не дискутував би далі, бо... хлопці дуже точно відмітилиYurez писал(а):...Після змагань, на пірсі біля нашого будиночку Олег Вирезуб скирдував щуку... На приманку, яку я назвав "Х"...
От і думай тепер
Oleg V. писал(а):...Вспомнил!!! Были еще приманки Y, Z, J и т.д. по алфавиту...Руслан писал(а):Я думаю что приманок Х было очень много у каждого,определенно сказать что работала именно Х-нельзя.Я думаю что надо задуматься о проводке???
Кращий човен - зі шкури браконьєра, татуюваннями всередину.