Я не Андерсен и не Гоголь, пишу пагано, но в общих чертах постараюсь по-быстрому, бо через 4 часа на Полтаву….

Вот… Прилюдия………..

Сталося це, дітки, на початку червня 2007 року на Чемпіонаті України з берегового спінігу у селі Лаврівка, що знаходиться неподалік міста-героя Вінниці, яке в свою чергу розкинулося по обидва боки мальовничої річки Південний Буг.
Річка Південний Буг бере свій початок на Подільській височині з боліт, що знаходяться у Хмельницькій області, а впадає у Бузький лиман Чорного Моря. От так, любі дітки. В цій річці видове різноманіття гідробіонтів досить широке і представлене такими видами: щука (щупак), судак, сом, окунець, жерех (фат), головень (клень, кленич або клинчук) — це об»єкти спортивного лову на спінінг; короп, карась, лин, лящ, плітка, уклія, підуст, ялець, устірка, синюшка (наукова назва — амурський чебачок), йоржі, бички, шипівки та інша шваль — об»єкти спортивного лову на вудочку та донки різних
конструкцій. Також вищезгадані рибки ловляться на сітки, волокуші, регелі, екрани та інші обвічковуючі знаряддя лову. Деякі хвацькі хлопці ловлять їх руками. Але найкраще ці риби клюють на електровудку…

Але вернемося до наших овечок….
Змагання, любі діточки, це справжнісіньке свято душі, якого очікуєш з нетерпінням, за декілька тижнів десятки разів переглядаєш вміст своєї чарівної коробочки з приманками, робиш нові та удосконалюєш старі приманки. Їздиш на виснажливі тренування. Не спиш ночами (тому що увісні постійно підсікаєш якусь уявну велетенську рибу, кличеш на допомогу товаріишів, сваришся страшними словами, а також мимоволі пісяєш та какаєш у ліжечко). Це звичайно хоч і не значні, але мінуси. Але, як вам відомо, час – це така річ, якій властива швидкоплинність. Проходять дні, тижні, і от він вечір напередодні свята, а свято це зветься «Чемпіонатом України». Ще раз, милі мої діточки, уважно перечитайте ці два чарівних слова у лапках і вдумайтеся, який глибокий вони несуть у собі сенс…
Так от вечір напередодні. В цей час відбувається увімкнення резервів мозку, які спрямовуються на швидке створення ексклюзивних приманок, на розроблення тактики та стратегії лову. Створюються також і плани під кодовими назвами «А», «В» та іноді «С» (план С – як правило приходить у дію після провалу на першому етапі і заключається у наступному – випити увечері якомога більше горілки, на ранок проснутися із важкою головою і нестандартним мисленням і завдяки цьому мисленню впіймати щось велике, щоб зробити іншим западло…приємно. Хоча, якщо бути відвертим, то план «С» мною задіяний ще не був. А в чому заключається суть планів «А» і «В» я вам, любі діточки не скажу….)… Потім нетривалий і неспокійний сон з уже вищезгаданими рідкими додатками…

Собственно типа внатуре отчет……..

Перший день змагань…
Діючі особи: понад 100 кращих спортсменів їз майже усіх куточків нашої неньки України.
головні герої – команда «Вінниця-2» (Букін Едуард, Бернадзіковський Сергій та Ободянський Євген). Останній – це я….

Добрались вранці без ускладнень на автівці. вигрузившись пішов привітати старих та відносно нових друзів, які нажаль в цей і наступний день були для мене лютими суперниками. Десь в 5 – началі шостого відбулося шикування команд та урочисте відкриття чемпіонату. Під час жеребкування, яке відбулося напередодні мені випала зона С, що трохи вселило в мене надію. Але взагалі настрій був дуже пісимістичним, у зв`язку із великою кількістю людей та дуже поганим вчорашнім тренуванням. Потягнув сектор – хрестовий король під номером 5. Це добре. Пішов туди і став очікувати на зліт та вибух ракети, який повинен був відбутися десь ошості й. Бабахнуло. І як кажуть «панеслось гавно па трубам».
Вирішив почати із перевіреного часом кислотного із чорною спинкою предатора. І вже через декілька закидань біля самісінького урізу прибережного жабуриння щось ткнуло, підсічка – мимо, витягую – є зубки, стримую у горлі погані слова і продовжую обловлювати свій сектор. Нуль. Міняю місце і біжу до славетного клозету, де на обласних змаганнях бардзо добже ловив судаків, щучок та окуня. Перші закидання на новому місці змушують мене змінити предатор на зелений віброхвостик ДаМікі. І з першого ж закиду – тюк, підсічка – мимо, другий – знов тюк і знову мимо, третій – сильний правильний судачий удар – підсічка і приманка без хвостика! А іншого такого нема, дуже тихо сварюся… Бачу, що в першому та другому секторах кипить робота-тягають люди потихеньку маленьких сдачків і один спортсмен впіймав досить пристойного – пр.800г. Мене починає потихеньку тіпати, адже вже так мало-помалу минуло близько двох дорогоцінних годин змагань… В надії відійти від нуля біжу в свій початковий 5й сектор, щоб піймати ту паскудну щучку, що клювала вранці. По дорозі звоню капітану Букіну Е. і дізнаюся, що він в своїй зоні В всіх взув, спіймавши судака аж на 1,8кг. Питаю на шо клюнув, відповідь – на маленьке кислотне копитце!!! Ставлю таке ж саме і на черговій проводці сідає без покльовки судак! Далі слідує кропітке і обережне виважування і от мій перший трофей на березі. Чесно, думав ламати йому хребет, але ж люди дивляться – не можна. Зважування показало 71г!!!!! Це була вагома заявка на успіх!!!! А між тим у перших секторах бачу ловлять люди!!! Біжу туди, через болото, комиші, пофіг. Втискуюся між двох спортсменів, стаю. Ставлю копитце кока-кольного кольору. Закидаю і одразу ж покльовка з під тієї сторони, єсть радімий!! окунець, потім другий, третій, четвертий, декілька судачків і кльов припиняється. кличу суддю, зважує, трохи настрій покращується. Біжу далі – починаючи з 3го сектору і до 5го – моррре покльовок, але жалюгідних і нічого не засікається. Паніка. Найшов же ж приманку, пабєда майже у кишені. Знов у 5му секторі, (до фініша 15хв) Закидаю, з русла без покльовки сідає судак за півкіло і через пару метрів сходить. Сварюся вже голосно! Слідуюче закидання і сход маленького судачка…ААААА… Потім в 6- 7 метрах від берегу сідає щука гр 700-800 і тікає майже із рук….. Не сварюся… майже плачу…. Але таки нагорода була – у вигляді окунця 70г за 3 хв до кінця….. Бабахнуло… В мене ступор… потихеньку збираюся і йду в лагеря.
У підсумку після першого дня змагань я був аж 8й. Удача повернулася до мене здоровенною дупою… От вам і свято, любі мої діточки…
Але ж народжується нова надія, адже команда наша перша і випереджає наступного переслідувача аж на 15 очок.!!! Мої однокомандники були: Букін Е. в зоні В – перший, Бернабзіковський С. в зоні А – 6й! Це дуже гарний результат!
Потім був ГРАД, дощ, чудове оточення чудових людей, розповіді, всілякі небелиці, ділилися досвідом, і звичайно потроху готувалися до вирішальної сутички…

Вирішальна сутичка або другий день змагань….

Розбудили мене рано. В мене зона ААААААААААААААААААААААА. Сумно… на душі паскудно… Тягну сектор – на цей раз уже хрестовий туз під номером 2, хоч це втішає. Іду, а йти далеко, дойшов, чекаю, бабахнуло і панеслось оно же радимое по трубам… Почав із вчорашнього відкриття – зеленого віброхвоста ДаМікі, який випросив у судді Анрія Мітрова (подкуп, корупція…) ГИ ГИ. через пару закидань – красень окунь – не пам»ятаю скільки (чи 250 чи 270 г) але втішний почин. Через декілька хвилин – рекордна для мене щука – 71г (це запам»ятаю точно). потім ставлю кокакольне копито і за допомогою тихесенької хвилеподібної проводки із бровки знімаю судачка 100 з копійками грамм! Потім галяк. А пройшло між тим більше як півтори години. Вирішую йти у нижні сектори, де вчора по слухах ловили судачків. Біжу. По дорозі зустрічаю Гоменюка Миколу (теперішню нашу гордість), який також трохи впіймав і наздоганяє мене. пробував я ловити в секторах 9 – 18 нуль. Побіг десь в 30ті. До завершення півтори години. В хід ішли копитця, вага 4+ — 5+. Було декілька рахітичних тюків і на цьому все. Але один спортсмен регулярно тягав судачків через сектор від мене. Я трохи подумав і дійшов висновку, що треба зайняти вільний півсектор біля нього і кидати в його сектор. Порушення – так, але робити нічого. Почав кидати – нуль, а він знову і знову тягне такі важливі трами. Далі я трохи приловчився, підібрав проводку, поставив зелененьке із червоною спиною копитце знайшов невеличкий закоряжений бугорок і діло пішло – це за 20 хв до кінця. Було безліч нереалізованих клювак, декілька сходів біля берега і в глибині, а піймав тільки одного окуня 150г і судачка 70… За декілька хвилин до фінішу із санаторію, що розташований навпроти мене почали викидати лайно – це відбувалося у вигляді жахливого бульчання і хвилювання водних мас, наче жирувало стадо сомів…Кльов затих …Бабахнуло….
Сьгодні удача таож повернулася до мене дупою, хоча ця дупа і була трохи меншою за попередню… За другий день змагань у підсумку я 6й… трохи краще, але мене це не сильно тішило…
Сокомандники: Букін Е. – 10й; Бернадзіковський С. – 11й…

Але… На урочистому нагородженні виявляється, що наша команда ПЕРША В УКРАЇНІ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Ура!!! В особистому заліку – капітан Букін Едуард 5й, нажаль не вистачило декількох балів до КМС… Я – 9й; і Сергій Бернадзиковський – 17й!
Добженько…
Також дуже потішив Микола Гоменюк Взявши в особистому заліку срібло, майстра спорту і човна «Колібрі» вагою 38кг! Ще раз поздоровляю! Маладєц!
Друге місце командне – місто РІВНО! Ромчик Тарасюк -12, Красава!!!
Третє командне – Вінниця-4 у складі Слободянюк, Верезуб, Тарнавський – Так дєржать!!!!!!!!!
Милі, любі мої діточки, попри всі негаразди, гараздів виявилося більше, ніж негараздів, що свідчить про те, що СВЯТО УДАЛОСЬ НА СЛАВУ!!!!!!

І насмкінець особливу подяку хочу виразити організаторам змагань! Спонсорам і меценатам за цінні подарунки, суддям за їхню роботу (Андрію Мітрову за віброхвост ДаМікі), також хочу подякувати моїм однокомандникам, тим, хто за нас вболівав, татові, мамі, бабусі, дідусю, двоюрідному братику і сестричці, тьоті, дяді, Олєжику Кабасіку, Рєбятам із Чернівців та іншим! Спасибі за те шо Ви є поряд з нами. Без вас би ні це, ні інші свята не були б святами!!!

Все…

А теперь на Кременчуг!!!!!!!!!!!!!!!!!! УРАААААААААА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Автор: Евгений Ободянский