Пише вам Женик із Данії. В мене все добре. Сиджу в тюрмі у місті Токіо…
От таке…
У зв’язку із підвищенням моєї самосвідомості та любові до Вкраїни Неньки, викликаними вимушеним довгостроковим відчудженням із Батьківщини, писати цю історію буду щирою українською мовою!
Нарешті трапилась риболовля, на якій я впіймав таку бажану рибу. Рибу моєї мрії.
Була неділя 14 жовтня. Але я був змушений відробити півдня на фермі в гівні. Таке… але ж о 12-й годині я вже був вдома і вирішив разом із моїм колегою по фікалію Юрою з Умані поїхати на риболовлю, адже дуже тривалий строк я вже не відчував клювання, не тримав спінінга в руках, не бачив мальовничих краєвидів, коротше кажучи НЕ ЖИВ (як то якесь кастроване порося – і здається живеньке, бігає, грається, їсть, але то вже рослинка!) От так і я без риболовлі відчуваю себе неповноцінним. Ви мене, любі мої діточки, я гадаю, розумієте! Адже всі риболови – то є браття! Кохаймося! Жартую. Жартую, не зважайте…. Отож, порадившись, узгодили такий план: поїхати ловити рибу на ставочок в 12 км від фарми, там Юрко декілька разів ловив плотвичок на хліб і запевняв мене, що я обов’язково впіймаю там хижака. О пів на першу педалі вже крутилися. Приїхали. В мене щось на зразок шоку. То була калябіна, як на Вишенському, але метрів 250 завдовжки, завглибшки 1 м, посередині ставу були споруджені фонтани у вигляді блюючих тюленів. Берег ставу представляв собою асфальтовану доріжку по якій ходили натовпи відпочиваючих датчанів, і з цієї доріжки ми повинні були ловити рибу. Як то два предурка. Також плавало добісу хтивих качок. Але я відступати не звик. Хотілося хоча б закинути приманку і зробити декілька ступіньочок. Не кажучи вже про впіймати рибку.
Ловлю я розпочав на мансовський шедик, перламутрового кольору на 3 гр головці в надії впіймати датського щупака. Закинув, і серце почало тенькати, як жайворонок. Я мало не пищав від радощів! Я на рибалці! Гурря!!! І жару в багаття підкинула покльовка на третій проводці. Я звичайно виконав майстерну підсічку і почав насолоджуватися кожною секундою виваджування риби. Це був справжнісінький Окунь, вагою десь 153-154гр! Датчани не могли розуміти чому я так радію і кричу, фотографуюся з цією рибою! Але ви мене, любі мої діточки зрозумієте… Потім я почав експериментувати із приманками, клювало постійно і майже на все (силікон – дрібний, вертушечки, воблерочечки, навіть одного горбатика впіймав на коливалочку). Передати мої радощі не є реально. Зі сторони напевне це виглядало дуже дико, але я клав на то! В цей час Юрик набивав кульок пліточками. Отже за декілька годин ловлі ми забезпечили себе майбутньою тараньочкою на тривалий період.
Десь о четвертій годині ми вирішили їхати додому, тому що задовбали нахабні качки і датчани (які постійно здоровкались і питали чи клює. Спочатку ми чемненько так відповідали, але потім слали на декілька веселих літер…). Ще познімали з дерев декілька воблерків і блешень невідомих мені фірм, але досить привабливих. І вирушили.
По дорозі додому мою увагу привернуло озеро, яке знаходилось неподалік від дороги, але було скрите від людського ока деревцями. І тільки моє око змогло його запеленгувати. При в’їзді стояла табличка із написом «платна рибалка». Так, це мене заінтригувало, і це був би не я, якщо б не заїхав і не подивився на це. Заїхав, подивився, сподобалося. Це було невелике озеро (близько 4х га), дуже культурно і гарно облаштоване. Навколо озера стояли столики з лавочками, було дуже чисто і не було хтивих датських качок! Також окрім нас там було декілька дурних нахлистовиків (не розумію я їх, як можна по 15 разів махати вудкою, щоб закинути манюню мушку на 10 метрів, і в ітозі нічого не впіймати…). Неподалік озера стояв гарнюній будиночок, я підійшов туди і побачив дядька, який чистив кілограмову форель! Мене аж заціпило, руки почали труситися, із рота потекла слина, я почав харчати і з штанини щось почало текти. Але я таки зібрав докупи своє єство, підійшов до дядька і почав його питати про можливість порибалити тут на наступних вихідних. Дядько виявився дуже привітним і розповів мені дещо. Правила рибалки такі: Ловля оцінюється погодинно. Мінімум – 2 години, які коштують 55 гривень, 3 години 70 грн і т д. Можна ловити на одну вудку, будь якої модифікації (за винятком тої шо з ячейками і тої шо током б’ється) з одним гачком. От таке. Риби достатньо багато, але можна впіймати і забрати максимум 2 штуки будь якого розміру (а максимум у цьому ставу форель в 12 кг!!!). Ну от, подякував дядькові, сів на лісопед і вже збиралися їхати, але тут неподалік від берега із води вицибнула фореліна і встигла подивитися на мене і щось сказати, але я не почув що саме!!! Я зрозумів цей знак! Юрко побачив мої тупі оченята і також все зрозумів! П’ята година! Вабанк! До сутінків ще більше години! Таке не можна пропускати! Я вважаю, що і ви б, любі мої діточки, вчинили аналогічно будучи на моєму місці! Заплатив, отримав ліцензію. Швидесенько розклав снасті. І почав згадувати, як воно та на шо ловили ту форель дядьки в журналах і по телевізору. Вирішив зупинитися на вертушках. Жилка в мене 0,18 + малесенький карабінчик з вертлюжком, досить тендітна виявилась снасть. Закидаю. От він момент істини. Душа співає!!! Друге, третє закидання – пусто. Глибина близько 3,5 метрів і коло берега різка брівочка з камінців. Вода досить каламутна (це мене дещо здивувало). Але то тут то там на поверхні видно сплески жируючої форелі. І от одна рибина вивернулася в 15 – 17 м від берега – в зоні досяжності! Приманка Меппс Комет №3 з червоними цятками! Майстерне закидання на один метр далі сплеску і доволі швидка проводка ц верхніх шарах води!!! І !!!! Такий бажаний, такий очікуваний потужний ривок!!!!! Підсічка!!!! Є!!! Вона!!! Ріднесенька!!! Фрикціон відпускаю, даю їй свободу! Насолоджуюся, кричу (що саме не пам’ятаю. Ейфорія!) Риба форель (а саме озерна – Salmo trutta – доречі тема моєї дипломної роботи!) – надпотужний боєць! НЕ йде в порівняння із тими рибами, яких я ловив до цього, хіба що крупний окунь або сом може скласти конкуренцію! В цей час Юрко проводить фото сесію. Ну наскільки це сильна риба! Це не передати!!! Просто щастя! Мрія кожного рибалки! Я не вірив, що це відбувалося саме зі мною. Бережок досить крутий, риба давить в дно, але через хвилину з’являється на поверхні! Але ж гарнюня! Це навіть фото не зможе передати! Було декілька невдалих спроб взяти рибу руками, вона знов і знов тікала, змушуючи фрикціон пищати. Та я її все ж таки взяв. Робимо фото на пам’ять! Я найщасливіша людина на світі!!!! Потім я почав експериментувати із приманками, і буквально через декілька хвилин під самими ногами вилітає рибина близько 3,5-4кг хапає блешню (меппс №4 як зветься не пам’ятаю, але така ядовитого жовтого кольору з чорними цятками), робить декілька потужних ривків, і сходить, заставляючи Женю випірскнути назовні трохи адреналіну, який смердить. Оце воно, справжнісіньке риболовне щастя! Ще декілька закидань «на сплеск» на ту ж саму приманку і ще декілька сходів (я гадаю, що у зв’язку із сильним розмахом пелюстки блешні, яка відіграє роль своєрідної незацепляйки!). Пройшло десь із півгодинки і я вирішив таки поставити свого улюбленого кислотного предатора! І на 5й чи 6й проводці, під час падіння судаковий тюк! Підсічка, і знову!!!!!!!!! Вона!!!!! Як то кажуть «остановісь мгновеньє – ти прекрасно!!!!!» коротше кажучи було декілька свічок біля берега, але взяв її без проблем! Потім, у зв’язку із тим, що свій денний(!) ліміт я вичерпав, але в меня ше лишилось близько години. І ми з Юриком просто сиділи на лавочці. І гляділи на воду, на сплески цьої чудової риби і на дурних даків-нахлистовиків! Правда один із них таки впіймав одну невеличку форельку!
Я був просто щасливий. Це був воістину найліпший день мого нікчемного пребування в цій країні. Потім робітник приніс мені електронні ваги і я зважив рибу: перша 1872г, завдовжки 52см, друга 1360г – 49 см! оце воно. (до речі в мене ж новий спінінг Абу Гарсія зветься! Гарний! І в нього навіть на комлі є сантиметрова шкала для виміру риби!)
А яке ж смачненьке це червоне м’ясце. Зараз менша форель сушиться – буде таранечка! Ги
От така, любі мої діточки, була історія! Я ще обов’язково завітаю на цей став, щоб потягаться з 12 кг фореллю. Але наступним пунктом призначення є невеличка річечка з райдужною фореллю! От так і живем………………..
Кінець……..
??? Или в Дании с твоим приездом все соревнования временно приостановлены??? 
Ух ти ж капрофаг! Вражина! Матюкається в ефірі на чесних людей, а мене не згадав. Я вже думав ти образився на мої порівняння в попередніх повідомленнях, а ти просто так... забив на нас. Пишіть собі хлопці - мені тут все пофіг, у мене дядя на гуталіновій фабриці... 
А як там поживає дівчинка з Умані? 
